Тема. Романтично-міфологічний образ Мавки.
Перегляньте буктрейлер до драми-феєрії «Лісова пісня» та виконайте
наступні завдання
Образ Мавки у трьох світах драми
Міфологічний світ
|
Світ природи
|
Світ людей
|
Мавка — міфологічна істота, лісова
дівчина, яка є невід'ємною часткою лісового царства. Вона виглядає саме так,
як уявляли собі цих міфологічних істот наші предки, пов'язана родинними
стосунками з мешканцями лісу, має здатність до перетворення, повертає людську
подобу Лукашеві.
|
Мавка існує у гармонії з природою. Для
неї робота — потреба душі, те, що нероздільне з красою, розумне діяння. Вона
бережно і розумно користується дарами лісу, який відкриває їй усі свої
скарби, гарно, як ніколи до того родить нивка, яку вона обробляє, корови
дають більше набілу, а на підвіконня, яке вона прикрашає квітками, любо
подивитися.
|
У світі людей Мавка — ідеал гармонійної
людини, краси, того, „що не вмирає”. З нею прийшла до лісової господи
прихильність природи й достаток, вона бачить у людях красу, її душа не
піддається згубному впливу суспільства, вона не така „саміська”. Мавка зацікавлена людиною і закохана в неї.
|
2. Вікторина «Упізнай героя за цитатою» (відповіді
сфотографуйте і відправте на Viber)
1) Я не терплю солом’яного духу!
Я їх топлю, щоб вимити водою
Той дух ненавидний. Залоскочу
Тих натрутнів, як прийдуть!
2) Чудна ти, дочко! Я ж про тебе дбаю.
Та він тебе занапастив би
тільки,
Потяг би по колючому ножиську
Струмочка лісового, біле тіло
Понівечив та й кинув би самотню
Десь на безвідді.
3) Стій! – не квапся
То ж дядько Лев сидітиме в тій
хижі,
А він нам приятель
4) Як цар морський покличе – треба слухать.
На те є служба, сам здоровий
знаєш
5) Сестронько!
Зглянься на муку!
Крапельки крові було б для
рятунку доволі.
Що ж? Хіба крові не варта краса?
6) Будь моя кохана!
Звечора і зрана
Самоцвітні шати
Буду приношати
І віночок плести,
І в таночок вести,
І на крилах нести.
7) Що лісове, то не погане, сестро, -
Усякі скарби з лісу йдуть…
8) А чи не годі вже того грання?
А хто ж обору мав загородити?
9) Та, правда, ти сього не зрозумієш…
Щоб наші людські клопоти збагнути,
то треба справді вирости не в лісі.
10) Он чоловіка десь повітря носить,
А ти бідуй з свекрушиськом
прокляття, -
Ні жінка, ні вдова - якась покидька!
11) Не зневажай душі своєї цвіту,
Бо з нього виросло кохання наше!
12) Ні! Я живу! Я буду вічно
жити!
Я в серці маю те, що не вмирає
Немає коментарів:
Дописати коментар