Класний керівник

Виховна година

«Добро – це коло, всередині якого є краса»

Мета: ознайомити учнів із поняттями і законами доброти, честі, справедливості; формувати у школярів найвищі людські цінності: ввічливість, милосердя, людську гідність, чуйність, любов і повагу до ближнього; розвивати творчу уяву, мислення, пізнавальний інтерес; виховувати почуття людської гідності, доброзичливого ставлення до сім’ї, родини, людей.

Форма роботи: година спілкування.                                        

Хід заняття:

1.     Слово вчителя

    Доброго дня, любі діти! Тема нашої сьогоднішньої виховної години «Добро – це коло, всередині якого є краса». Хочеться почати її зі слів одного мудреця:

Живи, добро звершай
Та нагород за це не вимагай.
Лише в добро і вищу правду віра
Людину відрізня від мавпи й звіра.
Нехай ця істина стара:
Людина починається з добра.

      Багато тисяч років чиєюсь невидимою рукою пишеться велика книга історії людства. Поступово наповнюється змістом кожний її рядок, кожна сторінка. Пе­ред очима, немов у чарівному калейдоскопі, змінюються епохи і люди. Які вони різні, які непередбачувані, які розкішні у своїй величі! Та в який би час не жила людина, незмінними залишаються моральні цінності, що наповнюють сенсом її життя. Добро — саме така цінність. Проте кожен з нас по-своєму тлумачить її зміст. З роками, коли людина набуває певного життєвого досвіду, уявлення про добро змінюється. Незмінною залиша­ється лише істина: людина починається з добра. І нехай ми по-різному розуміємо добро, головне, що для кожного з нас воно є саме добром.

      Поверніться, будь-ласка, один до одного, покладіть долоні своєму товаришу. Ви відчуваєте тепло його руки? Це тепло його серця і душі. Воно зігріває Вас так, як багатство Ваших душ може зігріти ближнього. 

Розпочинається година доброти,
Тож прошу Вас серця свої відкрити,
Щоб зрозуміти і запам’ятати,
Лише з добра усе бере початок! 

2.      «Літературна сторінка»

Легенда про добро і зло

          Жили на вулиці двоє сусідів. Одного разу один зробив іншому велике зло. Ображений чоловік, прагнучи відповісти помстою, вирушив до мудреця за порадою. Що ж мудрець йому запропонував? Відповісти зловмиснику добром! Сусід послухався, а у відповідь знову був «нагороджений» злом. Мудрець і тут порадив не шкодувати добра. Сусід ще раз послухався, віддячив добром. Але через деякий час знов у відповідь одержав зло. Тоді чоловік знову прийшов до мудреця, і той знову порадив йому віддячити добром.

- Але я вже стомився віддячувати йому добром! – заперечив він.

- Якщо зловмисник не стомився від зла, то чому ж ти стомився від добра?

Запитання для обговорення

- Чого навчає ця легенда?

- Що порадив мудрець чоловіку?

- Як ви гадаєте, чи може людина втомитися робити добро?

3.  Блок «Стежиною добра»

Учитель. Кажуть, що людині від природи властиво творити добро, створювати красу. Вона народжена для щастя. Пам’ятаймо про це і прагнімо, щоб наша доброта була справжньою, щирою, такою, що робить людину Людиною, такою, про яку писав О. Підсуха:

А є така, що від людини

Вона сама назустріч лине

Із слова, вчинку, із очей…

І прийде в світ її Величність —

Одна вселюдська Доброта.

      Отож, доброта – найбільша цінність нашого життя. Так, це саме та якість, що коштує так дешево, але цінується так дорого. Її не можна купити ні за які гроші, вона по краплиночці виховується змалечку, її вбирає дитина з молоком матері і  протягом усього життя дарує світу. Діти, спробуймо поміркувати разом. На що, на Вашу думку,схожа доброта? (Діти висловлюють свої думки) Так, і мені здається, що вона схожа на тепле, ласкаве, усміхнене сонечко. (Вчитель вивішує на дошку сонечко, на якому у вигляді усмішки написане слово «доброта»). Скажіть мені, будь ласка, а яку людину можна назвати доброю? (Учні відповідають). 

Учитель. Скажіть, діти, а доброта зажди справжня? Один з учнів зачитає Вам невеличку розповідь, а Ви спробуйте здогадатись, де прояв дійсної доброти, а де лише було одягнуто її маску.

(Учень зачитує розповідь)

                                     Гарні слова та гарні справи 

    Серед поля стоїть маленька хатинка, її побудували, щоб у негоду люди могли сховатись і пересидіти у теплі. 

    Одного разу серед літнього дня захмарило і пішов дощ. А в лісі було в цей час троє хлопців. Вони сховалися в хатинці й дивилися, як із неба ллє дощ, мов з відра.

    Коли бачать: до хатини біжить ще один хлопчик. Незнайомий. Мабуть, з іншого села. Одежа на ньому мокра, як хлющ. Він тремтить від холоду.
І ось один із тих хлопчиків, що сиділи в сухому одязі, сказав: «Як мені тебе шкода». Другий теж промовив красиві жалісливі слова: «Як страшно опинитись у зливу серед поля. Мені шкода тебе!».А третій не сказав ні слова. Він мовчки зняв із себе сорочку і подав її змокрілому хлопчику! Той скинув мокру сорочку та одягнув суху.

Обговорення прослуханого
Учитель. Діти, скажіть, хто , на Вашу думку, проявив справжню доброту? Чи завжди гарні слова і гарні справи співпадають? (Учні міркують і висловлюють свої думки)

Учитель. (підводячи підсумок) Так, дійсно, справжня доброта німа. Людина, яка робить добро за велінням серця, ніколи не буде вихвалятися цим, хизуватись своїм вчинком перед іншими. 

4.Гра «Збери вислови»

Учитель. Із давніх-давен гарні стосунки між людьми, взаємопідтримка, милосердя були основними у житті. І про це говорить народна мудрість. Подивіться уважно на дошку і спробуйте віднайти другу половинку прислів’їв.
• Доброго тримайся – поганого цурайся.

• Робиш добро – не кайся, робиш зло – зла сподівайся. 

• Добро закарбовуй на камені, а зло записуй на снігу.

• Хто людям добра бажає, той і собі має.

• Велике діло – добре слово. 

• Добрим словом мур проб’єш, а лихим і в двері не ввійдеш.

Учитель. Діти, а чи підготували Ви, на моє прохання, вислови відомих людей про добро і доброту? (Діти зачитують знайдені афоризми; учитель дякує учням)
5.Блок «Матуся» 

Учитель. Діти! Вам уже по 11-12 років. Кожного дня Вас оточують десятки людей – знайомих і незнайомих. Серед них Ваші вчителі, Ваші рідні і друзі.

Підкажіть, а чи можете Ви назвати ту людину, яка по відношенню до Вас найдобріша, яка щоденно, щохвилинно, виявляє свою любов, турботу, яка дарує Вам доброту і нічого не чекає у відповідь?(Учитель підводить дітей до відповіді; діти відповідають, що це мама).

Учитель. Так, мої любі, це Ваша матуся. Це вона з першої хвилини життя схиляється над Вами, це вона в тривозі і надії вдивляється у Ваші оченята, сподіваючись і прагнучи щастя для Вас. Материнська любов найсвятіша. Та, на жаль, не всі і не завжди ми уміємо її оцінити. Як рідко ми задумуємося над тим, що необачно зронене слово залишає рубець у душі найріднішої людини, вибілює її коси та розсипає зморшки на чолі. 

Тепер пропоную Вам прослухати поезію «Кинута матір»

Кинута мати

Осінь дощем зарясніла. 

Сирість в нетопленій хаті.

Жінка край столу сидить. 

Хто вона – кинута матір. 

Скажете – так не буває.

А Ви лише подивіться, 

Подумки лиш ненароком 

Зморшок її доторкніться. 

Складені, втомлені руки,

Губи щось ніби шепочуть.

А на столі, мов ікона, 

Фото синочка і доні. 

Спогади, ніби картини, 

Душу її зігрівають,

Діти, її пташенята, 

Щастя по світу шукають.

Донечці років вже з десять 

Світить Італії сонце,

Мати те фото цілує, 

Дощ заливає віконце.

Син, її гордість, надія, 

Теж десь по світу блукає, 

Сину, озвися ж бо, сину, 

Вістки давно вже немає. 

Що ж то за доля такая,

Що за країни далекі,

Знаєте, діти, на груші 

Звили гніздо в нас лелеки. 

Вишні улітку вродили, 

Тільки їх нікому їсти, 

Пусткою стало село 

– Всі подалися у місто. 

Межі некошені в травах, 

Все поросло бур’янами.

Літо минуло – вже й осінь 

Плаче самотньо сльозою.

Мовчки підвелася мати,

Стала одна на порозі,

Щастя її материнське 

Десь загубилось в дорозі. 

Учитель. Яке враження на вас справив цей вірш? (Учні висловлюють свої почуття). Але це, діти, реальність сучасного життя. І щоб таких реалій в цьому світі стало менше, я покладаю велику надію на ваше покоління, На ваші серця, вашу любов, тепло і ласку. 

6.Гра «Правда - неправда»

Учитель читає речення, яке може містити як правильне, так і помилкове твердження. Якщо воно правильне, діти піднімають аркуш зі знаком «плюс», якщо помилкове, то зі знаком «мінус».

1.     Усе гарне в житті людей, що відповідає їхнім інтересам, бажанням і мріям, - це добро.

2.     Зло сприяє зближенню людей, їх вільному розвитку, щастю.

3.     Добро спричиняє відчуження людей одне від одного та їхню загибель.

4.     Усе негативне, що руйнує життя і добробут людей, - це зло.

5.     Доброю вважають ту людину, яка свідомо вибираючи між добром і злом, здатна поступитися власним інтересам і бажанням заради інших.

6.     Добро в усі часи пов’язувалося з любов’ю, милосердям, підлістю і слабодухістю.

- Яка ж неправда в останньому реченні?

7.     Блок «Дерево добрих справ» 

Учитель. Діти, підкажіть, доброта – це якість людини, що дається при народженні, чи її потрібно виховувати? (Діти висловлюють свої думки). Я також довго думала над цим питанням і дійшла  висновку, що людина повинна вдосконалювати себе  протягом всього  життя. Від сьогодні у нашому класі поряд з Вами «житиме»  «дерево добрих справ». Воно допоможе нам планувати важливі справи, які ми запишемо на листочках. Весною і влітку дерево буде зеленим, восени – жовтим, а взимку – білосніжним. Надворі початок весни, і наше дерево доброти сьогодні вперше одягнеться у зелене вбрання. Я пропоную кожному взяти один листочок і записати ту добру справу, яку Ви плануєте зробити сьогодні. Коли ж ці справи будуть виконані, листочки замінимо на нові. Беріться до роботи. (Учні пишуть свої задуми). Ну, що ж, нехай «оживе» наше «дерево надії, ласки і добра». (Усі прикрашають деревце і стають півколом ).

Ну що ж, любі діти. Підходить до завершення наша виховна година. Я вірю в те, що від сьогодні стала добрішою кожна дитина. Я вірю, що запалений вогник доброти поселиться у ваших серцях і з ним ви будете іти по життю до своєї мети. 

Нехай любов земна і доброта сердечна

Завжди крокують поруч з Вами у житті.

ВИХОВНА ГОДИНА З ІГРОВИМИ ЕЛЕМЕНТАМИ

«МІЦНУ ДРУЖБУ І ВОГОНЬ НЕ СПАЛИТЬ»

       МЕТА: сприяти формуванню правильного розуміння дружби; сформувати відповідну активну позицію дітей щодо реалізації себе та своїх прав у житті; навчити учнів відповідати за свої вчинки; сприймати ситуації, аналізувати їх та знаходити шляхи виходу з подібних ситуацій; формувати у дітей навички надання одноліткам необхідної підтримки; допомогти усвідомити значимість слова «друг»; виховувати повагу і толерантне ставлення до співрозмовників.

ВИД ДІЯЛЬНОСТІ: ігровий, ціннісно-орієнтовний.

ФОРМА ПРОВЕДЕННЯ ЗАХОДУ: виховна година з ігровими елементами.

ОРІЄНТОВНИЙ ВІК ДІТЕЙ: 11-12 років.

МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ: класна кімната.

ОБЛАДНАННЯ: презентація, гілочки, байка Павла Глазового «Фальшиві друзі», листки А4.

ПЛАН

1.                Вступ.

2.                «Мозковий штурм».

3.                Довідка «інформаційного центру».

4.                Виступ з байкою.

5.                Вирішення ситуацій.

6.                Тест «Чи гарний ти друг?»

7.                Давайте помалюємо!

8.                Підсумки виховної години.

ХІД ПРОВЕДЕННЯ

1. Вступ. Слайд №1

        Добрий день! Готові послухати нас? Сьогодні ми з вами проведемо виховну годину на тему «Міцну дружбу і вогонь не спалить». У житті кожного з нас є друзі, приятелі, знайомі. Спілкування з ними, як правило, приносить радість. Але в нашому оточенні є й такі люди, яких ми недолюблюємо, якими нехтуємо, і спілкування з такими людьми нас дратує. Іноді трапляється, що наш найближчий друг виявляється недругом. Як же уникнути таких неприємних ситуацій? Напевно, найкращий спосіб - розібратися у своєму оточенні. Давайте спробуємо дати відповідь на питання «Хто такий друг?»

 Зразкові варіанти відповідей:

- Одному друг потрібен, щоб допомагав, був відданий і до якого у будь-яку хвилину можна було звернутися за допомогою. Але часто ми нарікаємо на те, що друг зрадив. А що таке зрада? Це коли друг не поділяє твоїх поглядів або дружить з твоїм недругом?

- Справжній друг -  це людина, яка ніколи тебе не залишить у біді, завжди допоможе і підтримає.

- Друг -  це той хто поважає тебе, кому можна довіряти.

- Багато для кого друг - це той, хто поділяє його погляди, допомагає йому в складних ситуаціях, тобто той, кому можна довіряти особисте, знаючи, що він тебе не зрадить. Дуже часто навіть зла і огидна Вам людина може зробити більше, ніж найкращий друг, якого ви знаєте все своє життя, якщо людина не поділяє ваших поглядів це не означає, що вона погана і навпаки. Найкраще видно друзів в скрутний момент, коли у вас стається якась біда, тоді зразу видно, де справжній друг.

- Справжній друг - це людина, яка завжди тебе підтримує, яку ти поважаєш і ділишся з нею власними таємницями! Але багато хто прикидається другом для когось, щоб використати його в корисних для себе цілях.

— відносини між людьми зміцнюють почуття впевненості в собі;

— спілкування допомагає нам учитися, працювати, жити;

— це про дружбу, що позбавляє нас самотності, робить нас добрішими і кращими.
        Учитель. Дружба – чудова річ. Але знайти справжнього друга дуже важко, а ще важче зберегти цю дружбу. Усі ми хочемо мати гарного друга, на якого можна покластися. Але чи відповідаємо ми тим вимогам, що пред'являємо до друга?
         Погляньте на свої парти. На них лежать гілочки. Мабуть, вам усім цікаво, для чого вони нам потрібні. А хтось із вас знає казку «Батьківський заповіт»? У ній розповідається про батька, який перед смертю покликав своїх синів, дав їм у руки по гілці та попросив зламати. Сини виконали батьківську волю та переламали гілочки. Тоді батько зібрав ті гілочки докупи, перев’язав їх і знову попросив зробити те ж саме, але сини не змогли переламати той пучок. Тоді батько сказав: «Ось так і в житті. Кожного з вас окремо легко скривдити, образити, а якщо ви будете разом, в гурті, то ніякі вороги вас не здолають і всі негаразди ви легко подолаєте». Ось і ми з вами зберемо наші гілки в пучечок та перев’яжемо стрічкою. Цей пучечок стане немов би символом єдності вашого класу, символом дружби.

2. «Мозковий штурм». Слайд №2

Учитель. Діти, давайте всі разом подумаємо над таким запитанням: яким потрібно бути, щоб мати друзів? Якими рисами характеру необхідно володіти?

(Діти по черзі висловлюють свою думку, кожен з них виокремлює по одній рисі характеру, що притаманна другові).

 добрим                                            чуйним

турботливим                                   чесним

відкритим                                        щирим

уважним                                          надійним

люб’язним                                       вірним

Молодці! А тепер подивіться, будь-ласка, на слайди (слайди №3,4,5,6,7,8) Всі ви чудово знаєте цих мультиплікаційних героїв. Кого з них, на вашу думку, можна назвати справжніми друзями?

Ви чудово справилися із завданням. А тепер давайте послухаємо, що означало мати друга в давні часи.

3. Довідка «інформаційного центру».

(Учень заздалегідь готує повідомлення)

У всі часи дружба вважалася великою цінністю. У скіфів вона перевірялася кров’ю та служила військовим справам. Дружба у скіфів скріплювалась особливим звичаєм побратимства. Суть його полягала в тому, що в посудину з вином і кров'ю тих, хто давав клятву, занурювалася зброя — меч, стріли, сокири, після чого обидва побратими одночасно пили цей напій. Скріплена у такий спосіб дружба вважалась міцнішою навіть від родинних зв'язків. Після цього вже ніщо не могло їх розлучити. В епоху Середньовіччя дружба вважалась втіленням благородства, вірності. Лицарська мораль ставила чоловічу дружбу вище кохання та сімейних стосунків.

Учитель. Товариство, дружба та братерство, породжені не спорідненням крові, а спорідненням думок, мети, справ, захоплень – це велика сила. Дружба ушляхетнює життя. Вона надзвичайно високо цінувалася в українській культурі. Про дружбу складено безліч прислів’їв та приказок: Слайд №9

1.                Дерево міцне корінням, а людина – друзями.

2.                У лиху годину пізнаєш вірну людину.

3.                Людина з друзями – степ із квітами, а людина без друзів – жменя попелу.

4.                Справжнього друга за гроші не купиш.

5.                Друг не той, хто медом маже, а хто правду каже.

Піднесено писав про дружбу Микола Васильович Гоголь: «Немає уз святіших за товариство, і батько любить своє дитя, і мати любить своє дитя, дитя любить батька і матір, але це не те, адже любить і звір своє дитя. А поріднитись по душі, а не по крові, може тільки людина».

4. Виступ з байкою.

Учитель. Григорій Сковорода навчав бути обачним у виборі друзів. Він писав:        « ... слід найбільше дбати про те, щоб не вважати нам вовка – вівцею, скорпіона – раком, змію – ящіркою. Нема нічого небезпечнішого, ніж підступний ворог, але нема нічого отрутнішого від удаваного друга… Жоден диявол ніколи не приносить лиха більше, ніж такі удавані друзі».

Про таких друзів існує багато гуморесок та байок. Ось одна з них, її написав Павло Глазовий. Називається вона «Фальшиві друзі» (Байку може розповісти як вчитель, так і школяр)

Двоє друзів тихо йшли

Полем, попід гаєм.

Раптом дивляться: ведмідь

З яру вибігає.

Перший вигукнув: «Біда!

Буде нам рахуба!».

Кинув друга і мерщій

Вискочив на дуба.

Другий скрикнув і упав

На краю дороги.

З переляку задубів

І відкинув ноги.

До лежачого ведмідь

Підійшов поволі,

Довго нюхав, потім чхнув

Та й побрів по полю.

Зліз із дуба, той, що втік.

«Ти живий? – питає, -

Ну й великий,

Більших не буває.

Як же він тебе не з’їв,

Мабуть, не голодний.»

«Ні, друзяко, видно, він –

Добрий, благородний.

Ти повіриш, розмовлять

Вміє по-людському.

Він обнюхував мене

Й говорив при тому:

«Ти дружи з людьми, та знай

Совісті не має

Той, хто в горі та біді

Друга покидає».

Байку вигадав Езоп,

Цим себе прославив,

А мораль ведмідь сказав,

Крапку я поставив!

5. Вирішення ситуацій. Слайди № 10,11

Учитель. У кожного з нас у житті виникають різні ситуації, і кожен по-своєму виходить із них. Давайте тепер разом спробуємо це зробити. Як би ви вчинили в таких ситуаціях?

Ситуація № 1.

До Ігоря прийшов Володя.

-                     Вмикай телевізор, наші грають!

-                     Не можу. На завтра не підготував літературу.

-                     Закінчуй  зі своїми уроками, пропустимо перший період!

-                     Вибач, Володю, але не можу. Вибач!

-                     Ех ти, а ще другом називаєшся.

Чи правильно вчинив Ігор? А Володя?

Ситуація № 2.

У класі хтось розмалював парту. Коли класний керівник помітив це, він почав вимагати від учня, який за нею закріплений, пояснень: хто та коли це зробив? Учень сказав: «Я знаю, хто розмалював парту, але не можу сказати, бо не хочу зрадити друга». Вчитель попросив цього учня вимити парту.

Як би ви вчинили на місці учня, який розмалював парту? Хіба справжній друг вчинив би так?

6. Тест «Чи гарний ви друг»: Слайди №12,13,14,15

1. Ви знаєте багато цікавих історій про одного зі своїх приятелів. Що ви зробите:
а) розповісте їх іншим людям;

б) розповісте, не назвавши імен;

в) залишите історії при собі.

2. Ваш друг часто бере щось у вас, але ніколи не повертає взяту річ. Зараз він хотів би взяти коштовну відеокамеру. Що ви будете робити:

а) скажете, що зараз камери у вас немає;

б) дасте її;

в) відмовите, пояснивши причину.

3. Друг випадково розбив ваш годинник. Ваші дії:

а) відмовитесь від нового годинника, але влаштуєте маленький скандал;

б) вимагатимете гроші;

в) скажете, що і без того збиралися купити новий.

4. Ваш друг підтримує відносини з людиною, яку ви не любите. У такому випадку:
а) скажете другові, що він повинен вибрати між вами й іншим;

б) припините стосунки з другом;

в) нічого не скажете і будете продовжувати дружні відносини.

5. Ви знаєте, що у вашого друга незабаром будуть великі неприємності. Тоді ви:
а) порвете стосунки з ним, щоб не постраждати самому;

б) продовжите дружбу;

в) відверто поговорите з ним.

6. Вважаєте, що справжній друг повинен:

а) ділитися з вами всім;

б) залишати свої думки і проблеми при собі;

в) говорити тільки те, що хоче.

7. Вашому другові потрібні гроші, і у вас їх досить, щоб йому позичити. Ви говорите:

а) «Переб'єшся! Мені вони й самому стануть у нагоді»;

б) «Візьми їх, зробиш мені послугу»;

в) «Згадай, скільки разів ти мені допомагав. Моя послуга ніщо в порівнянні з цим».

8. Що ви зробите, якщо вам потрібно позичити гроші в друга:

а) натякнете здалеку;

б) попросите в борг;

в) нічого йому не скажете.

9. Ваш друг купив одяг, який, як вам здається, йому не пасує, тоді ви:
а) скажете, що він виглядає смішно;

б) скажете, що ця річ не для нього, і поясните, чому;

в) нічого не скажете.

10. Ви вважаєте, що ваш друг:

а) менш розумніший, ніж ви;

б) більш розумніший, ніж ви;

в) ви обидва на одному інтелектуальному рівні.

Підрахунок балів

а б в

1 2 3

Результати
21—З0 балів – ви справжній друг.

15—20 балів: у вас є друзі, але, як більшість з нас, ви іноді не виказуєте у стосунках належного розуміння. Коли не знаєте, як реагувати, спробуйте поставити себе на місце іншої людини.

10—14 балів: ви схильні більше звертати увагу на себе, ніж на інших. Ця ваша риса — бар'єр перед справжньою дружбою. Щоб стати гарним другом, потрібно виявляти більше  інтересу до інших людей.

7. Давайте помалюємо!

А зараз давайте трохи помалюємо. У вас на парті лежить листок. Ваше  завдання –  намалювати на ньому що-небудь, тримаючись разом за один олівець.

Скажіть, вам легко було виконувати це завдання? Вдалося відтворити задумане?

8. Підсумки виховної години.

Діти, насамкінець пропоную вам скласти сенкан із словом дружба. Слайд №16

1.                Слово.

2.                2 прикметники.

3.                3 дієслова.

4.                Речення.

5.                Синонім.

(Учні зачитують сенкани)

На цьому наша виховна година підходить до кінця. І хочеться її завершити такими словами: Слайд №17

Дружба віддана не зламається,

Не розклеїться від дощу і хуг.

Друг в біді не залишить,

Щирим словом втішить –

Отакий він, незрадливий,

Справжній друг!

Ми посваримось і помиримось,

«Нерозлийвода», - кажуть всі навкруг.

В час важкий, негожий

Друг мені поможе, -

Отакий він, незрадливий,

Справжній друг!

Анкета

учасника І всеукраїнського туру

Всеукраїнського конкурсу 

«Класний керівник року»

1.Прізвище, ім’я по батькові Колачук Іванна Іванівна

2.Дата народження 20 квітня 1988 рік

3.Повна домашня адреса з поштовим індексом, телефон, e-mail

Закарпатська область, місто Рахів, вулиця Б.Хмельницького, 80

90601

моб. телефон (097)3783714

 e-mail kolachuk83@mail.ru

4. Освіта, спеціальність за дипломом вища, філолог, викладач української мови та літератури

5.Місце роботи (повна назва, адреса, телефон закладу, e-mail)

Рахівська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів №4

вул.Б.Хмельницького , 93, м. Рахів, 90601, телефон/факс (03132)2-29-20,

тел.2 -26-90, 2-28-42,

e-mail: 4-school@ukr.net

6.Стаж роботи: педагогічний – 3 роки

класним керівником – 2 рік

7.Кваліфікаційна категорія спеціаліст ІІ категорії

8.Звання немає

9.Державні нагороди, відзнаки (обов’язково вказати рік нагородження)

грамота Управління освіти, молоді та спорту Рахівської районної державної адміністрації (2015 рік)

10. Проблема (тема), над якою Ви працюєте як класний керівник

         Толерантна поведінка в освітньому та виховному просторі

11. Інноваційні форми роботи та технології, що використовуються

інноваційні види занять (тематичні, комплексні, комбіновані, інтегровані); нетрадиційні заняття (уроки ввічливості, уроки милосердя і доброти, урок пам'яті, заняття-казка); технологія особистісно орієнтованої розвивальної освіти; технологія  інтегрованого навчання та виховання; ігрові технології; інформаційно-комунікаційні технології.

12. Навчальна література, якою Ви користуєтесь як класний керівник

1.     Бех І. Д. Особистісно-орієнтоване виховання – нова освітня філософія// Педагогіка толерантності. – 2001. –  № 1.

2.     Довідник класного керівника в запитаннях та відповідях /авт.-упоряд. М. Є. Канцедал, О. М. Кравцова.— Х.: Веста: Видавництво «Ранок», 2006.

3.      Калошин В.Ф. Гуманна, толерантна педагогіка Ш. Амонашвілі – компас для освіти ХХІ ст. // Педагогіка толерантності. – 2001

4.     Кремень В.Г. На шляху до педагогіки толерантності. // Педагогіка толерантності – 2001, №1

5.     Маленкова Л. І. Теорія і методика виховання.— М., 2002.

6.  http://metodportal.net

13.Ваше педагогічне кредо

    Школа - це майстерня, де формується думка підростаючого покоління. Треба міцно тримати її в руках, якщо не хочеш випустити з рук майбутнє.

14.Опишіть (у формі короткої замітки обсягом до однієї сторінки) власний особистісний і педагогічний портрет

         Я, Колачук Іванна Іванівна, вчитель української мови та літератури, класний керівник 6-А класу. Життєвий вибір: чому я обрала професію вчителя?

…нема щасливішої долі,

Коли Людина з твоїх рук, Людино,

Іде у світ,- на краплю світ людніє.

                                          Іван Драч

            Любов до рідного слова прищепила мені моя вчителька Марія Миколаївна Пецюх. Пройшло вже десять років, а її прекрасне слово згадую і зараз. Потім було навчання у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника на філологічному факультеті.

            Погоджуюсь із думкою, що вчитель – завжди учень, бо щодня відкриваєш для себе щось нове. Змінюється світ, змінюються підходи до викладання, та незмінним залишається головне призначення вчителя – навчити людину бути Людиною. Вважаю, педагогічне покликання – це не тільки  передача знань, умінь і навичок, а й всебічний розвиток здібностей та можливостей учнів, виховання порядного, відповідального, свідомого громадянина країни.

              Моя мета – підтримати в учнів жагу до знань, розвинути і зберегти, вселити віру в себе, в свої сили. У навчанні не повинно бути нещасних дітей — дітей, душу яких пригнічує думка, що вони ні на що не здатні. Найбільшою нагородою для мене є досягнення вихованців і відчуття того, що ти допоміг становленню ЛЮДИНИ. Використовую у своїй роботі найрізноманітніші освітні новації, а перевагу надаю інтерактивним методам навчання, коли спостерігається демократизація у спілкуванні учителя та учня, адже вони є партнерами у навчальному процесі. Намагаюся знаходити у кожному щось хороше, розвиваю його. Вірю дітям, а вони вірять мені. Найголовніше для мене – не зійти з обраної дороги, якою пробираюся зі своїми учнями крізь темряву. І він обов’язково настане – сонячний, радісний, яскравий СВІТАНОК.

       Я середнього зросту, темноволоса. Спокійної вдачі, товариська, скромна, толерантна, розсудлива. Не люблю створювати конфліктні ситуації, не дуже рішуча. Маю два хобі: читання і вишивання. У роботі ціную відповідальність , у  людині – чуйність і доброту.

15.Даю згоду на внесення інформації в базу даних та публікацію матеріалів у періодичних та інших освітянських виданнях з можливим редагуванням.

                                                        Підпис учасника________________________

                                                                  Дата____________________________

                                           Опис виховної системи класу

                                                           Намагайтесь виховувати дитину так,

щоб її думки були добрими. Як? Особистим прикладом.

Едуард Гуляєв

На сучасному етапі розвитку школи виховання повинно бути особистісно зорієнтованим. Забезпечення комфортних, безконфліктних і безпечних умов для розвитку особистості учня, реалізації його природного потенціалу повинні стояти у центрі всієї шкільної виховної системи.

Велику роль у розвитку особистості відіграє саме класний колектив, у якому учень навчається протягом 11 років. За цей час класний керівник організовує виховну систему класу як спосіб організації життєдіяльності та виховання класного колективу. Вона належить до соціального типу систем, тобто є «живим» системним утворенням. Виховна система класу – це досить складне соціально-педагогічне явище, що складається з великої кількості елементів. Побудова виховної системи класу вимагає творчого моделювання і застосування основних її компонентів:

- орієнтаційно-цільовий – становить сукупність таких елементів: державна стратегія виховної політики, генеральна мета виховання; етапи становлення та розвитку виховної системи; конкретизація цілей виховання відповідно до етапів виховання; роль і місце класу у виховному просторі освітнього закладу. Виховання без цілі не буває, оскільки смисловими характеристиками цього процесу є доцільність і цілеспрямованість. Класний керівник повинен про це пам’ятати і приділяти більш пильну увагу цілепокладенню. У теорії і практиці виховання розрізняють три основних види цілей:

                   а) ідеальна ціль –  це певний ідеал, до якого прагне колектив, школа, педагог;

                   б) результативна ціль – це прогнозований результат, якого планується досягти за певний проміжок часу;

                   в) процесуальна ціль – це проектований стан виховного процесу, найбільш оптимальний для формування бажаних якостей учня.

          У процесі цілепокладаючої діяльності класного керівника кожна з названих цілей наповнюється конкретним змістом, обумовленим педагогічним кредо вчителя, цільовими настановами і ціннісними орієнтирами виховання, особливостями учнівського колективу і специфікою умов його життєдіяльності. Більшість педагогів обирає ідеальну ціль як спосіб виховання всебічно і гармонійно розвиненої особистості. У виборі результативної цілі класний керівник спирається на спроектований у масштабі всього освітнього закладу образ випускника, вносячи при цьому необхідні корективи, які відбивають особливості складу класу і специфіку поглядів класного колективу на прогнозований результат виховного процесу. При розробці результативної цілі необхідно враховувати таке:

ü цілі і завдання виховної системи мають бути спрямовані на розвиток особистості дитини, на формування його інтелектуального, морального, комунікативного, естетичного і фізичного потенціалів;

ü зміст цілей і завдань має бути спроектований на оволодіння школярем знаннями про навколишній світ, практичними уміннями і навичками, засобами творчої діяльності, прийомами і методами самопізнання і саморозвитку, ціннісним ставленням до себе, своєї родини і  навколишньої соціальної і природної діяльності;

ü цільові настанови повинні бути співвіднесені з інтересами та прагненнями членів класного співтовариства, забезпечені кадровими, матеріальними, фінансовими та іншими ресурсами для їхньої реалізації;

ü ціль і задачі мають бути чітко і ясно сформульовані і діагностичні.

     Процесуальні цілі нерозривно пов’язані з результативними, адже вони передбачають такі зміни у виховному процесі, які забезпечують досягнення вихованцями бажаного образу учня. У планах роботи класного керівника є цілі й задачі цього виду, сформульовані в такий спосіб:

ü використовувати виховні можливості народних свят і обрядів, щоб залучити до цінностей національної культури;

ü включати до навчального розвитку уроки спілкування для формування комунікативної культури учнів;

ü сприяти підвищенню ролі учнівського самоврядування в плануванні, організації й аналізи життєдіяльності класу;

ü забезпечувати участь батьків й підготовці та проведенні ключових виховних справ у класі.

       «Виховувати людину, - підкреслював А.С. Макаренко, - значить виховати в ній перспективні шляхи». У своїй педагогічній діяльності і науково-методичних публікаціях Антон Семенович наочно і переконливо доводив важливість індивідуальних і групових перспективних ліній для розвитку особистості дитини і формування класного колективу. Спираючись на теоретичні і методичні розробки Антона Семеновича, класний керівник повинен разом з учнями і батьками визначати перспективи життєдіяльності класу, узгодити їх з цілями і задачами виховного процесу. Залежно від цільових настанов, вікових особливостей учнів, рівня розвитку класного колективу перспективи можуть бути такими:

ü близька – похід; дискотека; свято іменинників; відвідання концерту, виставки; екскурсія.

ü середня – колективна творча справа; участь чи перемога у конкурсі, змаганні; туристична поїздка.

ü далека – успішне завершення навчання в школі, щоб стати освіченими і вихованими особистостями; залишити в школі вагомий внесок у встановленні традицій чи в облаштуванні шкільних приміщень та навколишньої території.

     Формування внутрішнього і зовнішнього середовища функціонування та  розвитку класного колективу і його членів нерозривно пов’язане з визначенням і усвідомленням місця і ролі класу у виховному просторі всього освітнього закладу. Особливо це важливо для шкіл з невеликою кількістю школярів (саме такою є ЗОШ №4), де при малочисельності учнів і педагогів десятками ниток переплетені зв’язки і стосунки між класними колективами, окремими навчальними групами і шкільною спільнотою в цілому. Тому при моделюванні і побудові виховної системи класу необхідно врахувати характер і тенденції взаємодії в процесі становлення і розвитку цих системних утворень.

- гносеологічно-аксіологічно (змістовий), який включає досягнення стратегічних цілей у вихованні через конкретизацію завдань у контексті педагогічної проблеми, над якою працює класний керівник.

Сьогодні Україна та її громадяни стають безпосередніми учасниками процесів, які мають надзвичайно велике значення для подальшого визначення свого майбутнього. При цьому потрібно враховувати, що Україна має древню і величну культуру та історію, досвід державницького життя, які виступають потужним джерелом і міцним підґрунтям виховання дітей і молоді. Вони уже ввійшли до освітнього і загальновиховного простору, але нинішні суспільні процеси вимагають їх переосмислення, яке відкриває нові можливості для освітньої сфери. Враховуючи всі обставини, виникає гостра потреба у впровадженні Концепції національно-патріотичного виховання, яка є комплексною системою і цілеспрямована на діяльність органів державної влади, громадських організацій, сім’ї, освітніх закладів, інших соціальних інститутів щодо формування у молодого покоління високої патріотичної свідомості, почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про благо свого народу, готовності до виконання громадянського обов’язку. Вважаю, що на зміну жорсткій педагогіці – педагогіці примусу й покарань має прийти педагогіка толерантності, коли учень і вчитель стають рівноправними, взаємозацікавленими учасниками процесу навчання й виховання. Саме тому проблема, над якою я працюю у класному колективі – «Толерантна поведінка в освітньому та виховному просторі».

Толерантність – це відсутність чи послаблення негативної реакції; терплячість і повага до протилежної думки; розуміння того, що розумний компроміс краще, ніж конфронтація. Толерантна педагогіка дає широкий  простір для використання нетрадиційних, нестандартних форм навчання та нових педагогічних технологій.  Толерантність засновується на розумінні принципу «єдності та різноманітності», розуміння цінності демократії та правових інститутів. Тому формування громадянської і правової компетенції нерозривно пов`язано з толерантною педагогікою.

Педагогіка толерантності визначає такі виховні задачі: виховання всебічно розвинутої, повноцінної та здорової особистості. Вона пропонує активізувати духовні сфери, які, в свою чергу, здатні коректувати простір розвитку і саморозвитку та, що важливо – зробити його більш безпечним. Мова йде про формування на уроках атмосфери терпимості, доброзичливості, великодушності. Саме така атмосфера посилює виховний і пізнавальний ефект, допомагає зберегти здоров`я і фізичне, і духовне не тільки учню, а й вчителю. Я хочу навести слова відомого педагога Ш. А. Амонашвілі із його книги «Як живете, діти?»: «На найвищій грані зіткнення здібностей і емоцій вчителя із здібностями, силами та емоціями своїх учнів може відродитися справжня, радісна, захоплююча педагогіка, дійсно духовна спільність між учителем і його учнями. А сила виховного впливу залежить від того, наскільки учитель здатний навіяти загальний дух дружелюбства й доброти в кожного із дітей».

 З чого починається педагогіка толерантності? Я знову відповім словами Ш.А. Амонашвілі: «…З чого ми повинні почати й чому постійно наслідувати – це дати дитині відчути, що у нього є своя особлива Божа іскра». Для Цього слід перейти у спілкуванні від монологу до діалогу, від авторитаризму до педагогіки співробітництва. Навіть класна кімната повинна стати тим місцем, де дітям затишно, комфортно і психологічно безпечно, де на них чекають для спілкування, обміну інформацією, почуттями, емоціями, а не для психологічного катування. З іншого боку, необхідно створити робочу атмосферу - забезпечити мотивацію навчально-виховного процесу й дисципліну.

Моя робота – це система виховних заходів, побудована на ціннісних орієнтирах виховання:

    Ціннісне ставлення до суспільства і держави: «Хай в серці кожної дитини живе любов до України», «Люби і знай свій рідний край», «Україна від козацьких часів до сьогодення», «Чи знаю я рідну мову?»

    Ціннісне ставлення до сім’ї, родини, людей: «Червоне щастя по-українськи», «Міцну дружбу і вогонь не спалить», «Добро – це коло, всередині якого є краса», «Сім’я – це ключ до щастя».

- організаційно-педагогічний, в основі якого лежать педагогічні умови ефективності виховного процесу. Зараз кожен учитель знає, що одним із перших принципів роботи з дітьми є особистісний підхід у вихованні. Але, насправді, справа в інтерпретації цього підходу. Кожна дитина в класі знає, що вона найкраща. Саме з вивчення індивідуальності кожної дитини і діагностики її особистісних можливостей починає свою роботу вчитель, приймаючи дітей у клас. Установлення особистісних контактів і зближення учнів починаються з першого дня. Відомо, що адаптація учнів при переході з початкової до середньої ланки є досить проблематичною. Саме тому я вирішила почати знайомитися з школярами ще в четвертому класі (спільні ігри, екскурсії). Щоб створити ефективні умови виховного процесу в п’ятому класі, ми спільно з учнями оформили стенд з фотографіями школярів, під якими були лише позитивні епітети:

Бендак Назар — найспокійніший

Пруцкова Каріна — найартистичніша

Брана Петро— найкращий спортсмен

Молдавчук Руслана— найрозсудливіша

Попович Михайло – найенергійніший

Дібрати ці епітети допомагали самі діти. Таким чином, вони отримали важливий життєвий досвід — слід бачити в людині хороше, навіть якщо вона не є твоїм другом.

Наступним моїм кроком була анкета:

1. Кого із однокласників ти узяв би із собою на незаселений острів? Чому?

2. Яку одну річ ти узяв би із собою у космос?

3. Кого ти обрав би командиром у туристичному поході? Чому?

4. Яка справа тобі до душі:

а) організатор групи;

б) навчальний сектор;

в) редколегія;

г) культмасовий сектор;

д) трудовий сектор?

За даними анкетування легко виявити лідерів. Зазвичай це складні особистості, але з ними цікаво працювати. Потім я скомплектувала групи, ураховуючи бажання дітей. При цьому необхідно зацікавити дорученнями, чітко сформулювати як обов’язки, так і обмежуючі умови. Кожен учень повинен чітко уявляти, за що він відповідає і хто йому підпорядковується. Учні мають зрозуміти: свобода — це зовсім не вседозволеність, кожен повинен відчувати відповідальність перед колективом.

Слід пояснити дітям організаційну структуру класу, що допомагає ближче познайомитися, краще піклуватися одне про одного, надає можливість швидше вирішувати міжособистісні конфлікти. Така організація класу сприяє формуванню толерантності до представників різних етнічних і конфесійних груп, виникненню дружніх стосунків у колективі. Навички, одержані в процесі групової організації колективу, включають вміння слухати, знаходити спільну точку зору, правильно спілкуватися, вирішувати конфлікти і працювати спільно. При груповій організації класу значно легше і швидше засвоюються моральні принципи.

- практично-діяльнісний – стратегії та методи виховної роботи, організаційні форми – індивідуальні, групові, колективні, масові; спілкування, тактика та стиль діяльності класного керівника. Хорошим класним керівником стати нелегко. Проте ним може стати кожний учитель, який активно впроваджує стратегії, методи та форми виховної роботи.

Основними організаційними формами виховної роботи є:

1. Інформаційно-масові (дискусії, диспути, конференції, інтелектуальні ігри, ринги, вечори, подорожі до джерел рідної культури, історії, держави і права, створення малюнків).

2. Діяльнісно-практичні, групові (творчі групи, осередки, екскурсії, свята, ігри-драматизації, ярмарки, народні ігри, огляди-конкурси, олімпіади).

3. Інтегративні (шкільні клуби, КВК, фестивалі, гуртки).

4. Діалогічні (бесіда, міжрольове спілкування).

5. Індивідуальні (доручення, творчі завдання, звіти, індивідуальна робота).

6. Наочні (виставки дитячої творчості, книжкові виставки, стінгазети, тематичні стенди)

Виховна діяльність класного керівника складна й багатогранна. Класний керівник проводить різноманітну виховну роботу з колективом учнів, з учителями свого класу, з батьками та громадськістю. Завдання виховної діяльності визначаються загальними завданнями виховання та конкретними умовами життя класу. Керівник повинен дбати про всебічний розвиток учнів, про виховання у них переконань, працьовитості, колективізму, про підвищення успішності та зміцнення дисципліни, про підготовку до праці.

На різних етапах розвитку колективу висуваються конкретні завдання виховання і, спираючись на учнівський колектив, впроваджується різноманітні виховні засоби роботи з класом та з окремими учнями. Приступаючи до вивчення школярів, класний керівник повинен добре пам’ятати вказівку А. С. Макаренка про те, що «…знання вихованця повинно прийти до вихователя не в процесі байдужого його вивчення, а тільки в процесі спільної з ним роботи і найактивнішої допомоги йому».

Високий рівень знань і свідома дисципліна – найважливіші показники правильної організації навчально-виховної роботи. Потрібно дбати про підвищення якості знань школярів, намагаючись запобігти відставанню окремих учнів.

Класний керівник покликаний координувати й спрямовувати виховну роботу вчителів свого класу. У ньому повинен діяти колектив педагогів з єдиними вимогами до учнів, з індивідуальним підходом до них. Тобто, постійно зустрічатися з учителями свого класу, обговорювати виконання єдиних вимог, якість знань і стан дисципліни. Великого поширення в досвіді роботи набувають класні учнівські збори та вечори з участю вчителів. Вони виступають з доповідями та повідомленнями, обговорюють нові книжки чи питання, пов’язані з життям класу. Завдання класного керівника – організовувати цю діяльність, допомогти вчителям свого класу повніше здійснювати виховні функції.

         У роботі з батьками перед класним керівником стоять такі головні завдання:

– пропаганда педагогічних знань і допомога батькам у вихованні

дітей;

– залучення батьків учнів до надання допомоги школі.

Для здійснення цих завдань класний керівник використовує різноманітні форми роботи з батьками. Основними з них є:

1. Класні батьківські збори.

2. Робота з активом батьків.

3. Індивідуальна робота з батьками: відвідування сім’ї учня; запрошення батьків у школу; переписка з батьками.

Зрозуміло, спілкування з батьками на зборах, засіданнях батьківського комітету відбувається регулярно, але це малодійове. А далі – постійний телефонний контакт, зустрічі, бесіди поза школою, спілкування через учнівський щоденник. Таким чином вчителі, – зрозуміліші батькам, а батьки – вчителям. Налагоджується взаємодія, взаєморозуміння.

- діагностико-результативний. Включає в себе такі елементи:

 1. Очікувані результати, критерії ефективності.

 2. Аналіз і оцінка функціонування виховної системи.

     Професійний ідеал класного керівника може бути сформований за умови розвинутої позитивної  Я-концепції, обумовленої такими факторами: твердою впевненістю в імпонуванні іншим людям; впевненістю в здатності до того чи іншого виду діяльності; почуттям особистої значимості.

Класному керівникові необхідні такі якості, як: любов до людей, уміння спілкуватися з ними, довіра, розуміння, терпіння, чуйність, доброзичливість, щирість у взаєминах; високий рівень культури, широкий кругозір, особиста привабливість, почуття гумору, спритність; твердість і рішучість характеру, впевненість у собі, сила волі, самовіддача; розмаїття  емоційного життя; високий рівень розвитку всіх психічних властивостей: сприйняття, уяви, пам’яті.

     Знання класного керівника повинні мати певну систему, яка складається з трьох компонентів: знання особливостей розвитку особистості й дитячого колективу; психолого-педагогічні знання; загальні знання з різних галузей життєдіяльності людини.

Уміння та навички класного керівника: діагностичні; проектувальні; практичні; оцінні.                                                         

Педагогічні здібності класного керівника: дидактичні; перцептивні (професійна пильність, педагогічна інтуїція); сугестивні (здатності до навіювання); комунікативні; експресивні; здатність володіти собою; оптимістичне прогнозування; креативні (здатність до творчості).              

 Результат виховної роботи буде видно тільки тоді, коли   проводитиметься моніторинг, чітке планування, методична робота, впровадження нових форм  у практику роботи школи. Так у  нашій школі і склалася система виховної  роботи, в якій враховано її загальні цілі та завдання, вплив мікро- та  макросередовища, складові організації виховного процесу. Але на цьому наш пошук не закінчується. Можливо, вже у наступному році ми змінимо структуру, форми, методи, якщо зміняться інтереси учнів. Усе залежить від них, а ми   працюємо для них. Я переконана: від класного керівника залежить ступінь сформованості дитячого колективу, вміння згуртувати навколо себе дітей, адже це великий дар і велика робота. Вміння захопити, повести, відкрити світ — неоціненний скарб справж­нього педагога. Захоплення вчителя стає  захопленням учнів. І лише вогонь породжує вогонь!

Як і кожен класний керівник, я знаходжуся у постійному пошуку інноваційних концептуальних підходів до здійснення взаємодії з учнями з метою виховання свідомого громадянина своєї держави. Щодня я слідую словам В.О. Сухомлинського: «Через  казку, фантазію, гру, через  неповторну  дитячу  творчість -  вірна  дорога  до серця  дитини». Адже мені так хочеться, щоб  всі  учні мого класу стали  Людьми!                                                    

Опис виховної системи класу (модель)

Назва виховної системи
Компоненти структури
орієнтаційно-цільовий компонент (стратегічна ціль (державна стратегія виховної політики, генеральна мета виховання;  етапи становлення та розвитку виховної системи; конкретизація цілей виховання відповідно до етапів виховання, місце і роль класу у виховному просторі освітнього закладу)	Генеральна мета виховання  - формування потреби та уміння жити в громадянському суспільстві; - виховання громадянського обов'язку перед країною, суспільством; - виховання любові до рідного краю, свого народу, держави; - виховання шанобливого ставлення до національних святинь, української мови, історії та культури всіх корінних народів і національних меншин, що проживають в Україні. У  практиці виховання розрізняють три основних види цілей: ідеальна,  результативна та процесуальна ціль.    Ідеальна ціль як спосіб виховання всебічно і гармонійно розвиненої особистості.   Результативна ціль – результат, якого планується досягти за   певний проміжок часу  Процесуальна ціль – це проектований стан виховного процесу, найбільш оптимальний для формування бажаних якостей учня.    Класний керівник разом з учнями і батьками визначає перспективи життєдіяльності класу (близька, середня, далека).    Місце і роль 6-го класу у виховному просторі освітнього закладу
гносеологічно-аксіологічний (змістовий) компонент (досягнення стратегічних цілей у вихованні через конкретизацію завдань у контексті  педагогічної проблеми, над якою працює класний керівник)	Культуру, історію та досвід державницького життя України як потужне джерело і міцне підґрунтя для виховання дітей і молоді. Концепції національно-патріотичного виховання як комплексна система спрямована на формування у молодого покоління високої патріотичної свідомості, почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про благо свого народу, готовності до виконання громадянського обов’язку. Толерантна поведінка в освітньому та виховному просторі як спосіб формування громадянської і правової компетенції. Робота класного керівника – це система виховних заходів, побудована на ціннісних орієнтирах виховання
організаційно-педагогічний компонент (педагогічні умови ефективності виховного процесу)	Особистісний підхід у вихованні – головний фундамент роботи класного керівника (творчі справи, екскурсії, анкетування) Організація класу сприяє формуванню толерантності до представників різних етнічних і конфесійних груп, виникненню дружніх стосунків у колективі. Навички, одержані в процесі групової організації колективу, включають вміння слухати, знаходити спільну точку зору, правильно спілкуватися, вирішувати конфлікти і працювати спільно.
практично-діяльнісний компонент (стратегії та методи виховної роботи, організаційні форми – індивідуальні, групові, колективні, масові; спілкування, тактика та стиль діяльності класного керівника)	У виховній роботі використовуються різні методи: індивідуальні (доручення, творчі завдання) групові (екскурсії, свята, ігри-драматизації, ярмарки, народні ігри, огляди-конкурси) колективні (вечори, подорожі до джерел рідної культури, історії, держави і права, створення малюнків) У виховній діяльності використовуються основні орієнтири виховання: І. Ціннісне ставлення до суспільства і держави: «Хай в серці кожної дитини живе любов до України» ІІ. Ціннісне ставлення до сім’ї, родини, людей: «Червоне щастя по-українськи» Класний керівник координатор виховної роботи з педагогами та батьками свого класу.
діагностико-результативний компонент (очікувані результати, критерії ефективності, оцінка й аналіз функціонування  системи)	Професійний ідеал класного керівника  сформований на основі Я-концепції. Очікувані результати: виховати патріотів.  Критерії : сформованість активної громадянської позиції та відповідальності за долю України. Щодня я слідую словам В.О. Сухомлинського: «Через  казку, фантазію, гру, через  неповторну  дитячу  творчість -  вірна  дорога  до серця  дитини». Адже мені так хочеться, щоб  всі  учні мого класу стали  Людьми!
Структурно-функціональна чи організаційно-педагогічна модель системи (якщо є)

Опис педагогічного досвіду класного

 керівника Колачук Іванни Іванівни

Педагогічний стаж, роботи у даному навчальному закладі - 3 роки.

Проблема, над якою працюю в системі виховної роботи класного колективу:

«Толерантна поведінка в освітньому та виховному просторі»

ТВОРЧЕ КРЕДО:

«Школа - це майстерня, де формується думка підростаючого покоління. Треба міцно тримати її в руках, якщо не хочеш випустити з рук майбутнє».

Класний керівник — стержень виховного процесу. Це нитка, яка зв'язує в одне ціле дитину, вчителя-предметника, батьків, громадськість. На мою думку, класний керівник — універсальна особистість. Це і вихователь, і психолог, і соціальний педагог, і педагог-організатор.

Класний керівник повинен мати мудрість учителя, відповідальність старшого товариша, доброту матері, строгість батька. Адже для учня в школі немає ближчої людини, ніж класний керівник. Кому ж ще можна розповісти про негаразди з предмета, про сварку з товаришем чи про щасливу подію в сім'ї?

Від класного керівника залежить ступінь сформованості учнівського колективу. Вміння згуртувати навколо себе дітей — великий дар і велика робота. Вміння захопити, повести, відкрити світ — неоціненний скарб справжнього педагога. Захоплення вчителя стає захопленням учнів. І хочемо ми того чи ні, але, оскільки діти зовні схожі на своїх батьків, риси характеру класного керівника переходять у характер вихованців. Адже байдужість породжує байдужість. І лише вогонь породжує вогонь!

Мій клас - це група, в якій 18 букв «Я». Кожен з них - це унікальна, неповторна особа, одна єдина у своєму роді. Тому намагаюся вчити їх дбайливо, з любов’ю і пошаною відноситися до себе і до оточуючих, приймати себе та інших такими, які вони є, тобто відноситися до себе та інших з терпінням і повагою.

Толерантна поведінка в освітньому та виховному просторі актуальна й сучасна. На мій погляд, вона гармонійно доповнює педагогічні концепції, тому що зонами розвитку толерантного виховання є творчість, комунікативність, емоціональний інтелект, самоосвіта та компетентність. Реалізація цієї проблеми дозволяє вирішувати головні задачі сучасної цивілізації, а саме: виховання всебічно розвинутої особистості, яскравої індивідуальності, здатної до діалогу; особистості, що мислить критеріями миру й демократії; особистості, яка вміє жити законами довіри й згоди. Толерантність дозволить нам більш активно брати участь в інтеграційних процесах в Європі та  світі, дозволить збагатити нашу культуру, затвердитись на міжнародній арені як миролюбна суверенна держава.

У виховній роботі зі своїми учнями я керуюся Конституцією України, Законом України “Про загальну середню освіту”, Конвенцією про права дитини, Концепцією національно-патріотичного виховання, Основними орієнтирами виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України (програма), нормативними документами, наказами, розпорядженнями Президента України, Міністерства освіти та науки, департаменту та управління  освіти і науки.

Починаючи працювати з колективом я поставила перед собою такі виховні ідеї:

ü вивчити особливості кожної дитини, її фізичний, психологічний стан, сім'ю, індивідуальні особливості та здібності;

ü всіляко сприяти згуртованості класного колективу;

ü розпочати роботу з розвитку учнівського самоврядування;

ü активізувати роботу учнівського колективу через участь у загальношкільних заходах;

ü продовжувати традиції, що започаткувалися в початковій школі, розвивати їх; сприяти впровадженню нових традицій класу.

Як класний керівник я досягаю поставленої мети через заохочування учнів до процесу самовиховання, навчаючи їх підготовці та організації колективних творчих справ. Багато часу приділяю морально-етичному, національному та художньо-естетичному вихованню учнівського колективу, формуванню обов'язку, відповідальності, культури поведінки. Тому в майбутньому сподіваюся на високий рівень вихованості та культури учнівського колективу.

Національну спрямованість виховної роботи в класі реалізовую завдяки навчальній та позакласній діяльності. Проведення годин спілкування класного керівника спрямоване на виховання в учнів патріотичних почуттів, любові до рідної землі, свого народу, готовності до праці в ім'я України, виховання поваги до культури та історії рідного народу, поваги до батьків, прищеплення шанобливого ставлення до звичаїв, традицій нашого народу. Робота з національно-патріотичного виховання є багатоплановою і різнобічною.

Виховна робота у нашому класі цікава та різноманітна, поєднує в собі традиційні форми роботи класного керівника (години спілкування, класні збори, свята, виставки-конкурси, виставки творчих робіт, відверті розмови, інтелектуальні ігри, турніри) та нетрадиційні (тренінги, фестивалі, анкети думок, родинні свята, акції, художні галереї та ін.), застосування яких вимагає організації міжособистісного інтерактивного спілкування в різних видах соціально значущої діяльності. Основними методами у роботі з класом вважаю: метод педагогічного впливу, соціальної взаємодії, самоорганізації життєдіяльності школярів.

Згуртуванню учнів  в єдиний дружній колектив сприяє робота з організації учнівського самоврядування, завдяки якому учні мають можливість розвивати свої організаторські здібності, почуття відповідальності, ініціативи. Залучаючи дітей до участі в різноманітних громадсько-корисних справах, я намагаюся сприяти розвитку в них громадської активності, привчати їх дотримуватися шкільного режиму, єдності педагогічних вимог до учнів з боку вчителів та батьків, спрямовую свої зусилля на корисні, потрібні суспільству справи: добре вчитися, готуватися до праці, берегти природу, охороняти її багатства, турбуватися про збереження історичних пам'яток та інших культурних цінностей, зразково поводитися, допомагати людям.

У становленні та розвитку учнів спираюсь на допомогу батьків. Батьківський комі­тет працює разом із класним керівником, учнівським комітетом та адміністрацією школи. У роботі з батьками використовую колективні та індивідуальні бесіди, зустрічі за «круглим столом», тренінги. Спілкуючись з ними, завжди наголошую на словах В. Сухомлинського: «Прекрасні діти виростають у тих сім’ях, де мати  й батько по-справжньому люблять і поважають своїх дітей». Тому  основним підґрунтям моєї співпраці з родинами учнів став вислів давньоримського філософа «Міцна сім’я – міцна держава».

Щоб досягти результативності та ефективності у вирішенні педагогічної проблеми, вчителю необхідно наполегливо і багато працювати. Класним керівником я працюю другий рік. Протягом цього часу учні мого класу активно брали участь в:

ü оформленні стіннівок, присвячених знаменним датам;

ü краєзнавчому конкурсі «Стежками рідного краю»;

ü конкурсі малюнків «Діти миру», «Чарівні долоньки», «Діти землі за мир і дружбу»;

ü конкурсі кращого читця «Я примір вам даю…» (присвячений Шевченківським дням), «З відданістю Україні в серці» (присвячений Дню захисника України);

ü конкурсі на кращий учнівський зошит з української мови (до Дня писемності);

ü акції «Від серця до серця», «Лист пораненому»;

ü Всеукраїнських конкурсах «Соняшник», «Кенгуру».

  Крім того учні є активними учасниками традиційних загальношкільних свят. Вони із задоволенням ведуть пошукову роботу, вивчають заповідні місця рідного краю, беруть участь у конкурсах, вікторинах, багатоплановій природоохоронній  діяльності, що сприяє формуванню екологічної культури, моральної активності особистості, вихованню таких загальнолюдських цінностей як чуйність, чесність, працелюбність, справедливість, гідність, милосердя, толерантність, совість, доброзичливість, готовність допомогти іншим, ввічливість, тактовність.

         У своїй роботі як класний керівник в основному послуговуюсь такими джерелами:

1.     Бех І. Д. Особистісно-орієнтоване виховання – нова освітня філософія// Педагогіка толерантності. – 2001. –  № 1.

2.     Довідник класного керівника в запитаннях та відповідях /авт.-упоряд. М. Є. Канцедал, О. М. Кравцова.— Х.: Веста: Видавництво «Ранок», 2006.

3.      Калошин В.Ф. Гуманна, толерантна педагогіка Ш. Амонашвілі – компас для освіти ХХІ ст. // Педагогіка толерантності. – 2001, № 3 – 4.

4.     Кремень В.Г. На шляху до педагогіки толерантності. // Педагогіка толерантності – 2001, №1

5.     Маленкова Л. І. Теорія і методика виховання.— М., 2002.

6.     http://metodportal.net

         Підводячи підсумки, можу з гордістю сказати, що я задоволена наслідками реалізації проблемного питання. Діти стали по-іншому відноситись до себе, близьких та  оточуючих. Я щаслива, що обрала саме професію педагога, що маю можливість спілкуватися з дітьми. Я з радістю віддаю всі свої ідеї дітям і радію, коли бачу, як вони вбирають у себе всю інформацію, надану мною, настрій, який я несу їм, радість і щастя, яке мені хочеться розділити з ними.

      Отже, я завжди буду пам’ятати, що кожне питання, кожна проблема і, головне, кожна дитина мають свою власну стежку, яку я допомагаю роздивитись. А для пошуку вірних шляхів я буду користуватись і досвідом спеціалістів, і слухати власне серце, свою фантазію, і пам’ятатиму про нестандартність, яка може додати декілька яскравих кольорів до веселки нашого  життя. А   також   хочу  використати  вислів психолога М.Чехова :    

« Душа залишається глуха до наказів, не відповість на ґвалтування, душу можна тільки зацікавити».

ОПИС ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСВІДУ (модель)

з розв’язання педагогічної проблеми, над якою працює класний керівник

Тема досвіду	Толерантна поведінка в освітньому та виховному просторі
Автор	Колачук Іванна Іванівна
Сфера застосування	Від класного керівника залежить ступінь сформованості учнівського колективу. Вміння згуртувати навколо себе дітей — великий дар і велика робота. Вміння захопити, повести, відкрити світ — неоціненний скарб справжнього педагога. Мій клас - це група, в якій 18 букв «Я». Кожен з них - це унікальна, неповторна особа, одна єдина у своєму роді. Тому намагаюся вчити їх дбайливо, з любов’ю і пошаною відноситися до себе і до оточуючих, приймати себе та інших такими, які вони є, тобто відноситися до себе та інших з терпінням і повагою.
Актуальність	Толерантна поведінка в освітньому та виховному просторі актуальна й сучасна. На мій погляд, вона гармонійно доповнює педагогічні концепції, тому що зонами розвитку толерантного виховання є творчість, комунікативність, емоціональний інтелект, самоосвіта та компетентність. Реалізація цієї проблеми дозволяє вирішувати головні задачі сучасної цивілізації, а саме: виховання всебічно розвинутої особистості, яскравої індивідуальності, здатної до діалогу; особистості, що мислить критеріями миру й демократії; особистості, яка вміє жити законами довіри й згоди. Толерантність дозволить нам більш активно брати участь в інтеграційних процесах в Європі та  світі, дозволить збагатити нашу культуру, затвердитись на міжнародній арені як миролюбна суверенна держава.
Наукові концепції та теорії	У виховній роботі зі своїми учнями я керуюся Конституцією України, Законом України “Про загальну середню освіту”, Конвенцією про права дитини, Концепцією національно-патріотичного виховання, Основними орієнтирами виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України (програма), нормативними документами, наказами, розпорядженнями Президента України, Міністерства освіти та науки, Департаменту та Управління  освіти і науки.
Основна ідея	Починаючи працювати з колективом я поставила перед собою такі виховні ідеї: ü вивчити особливості кожної дитини, її фізичний, психологічний стан, сім'ю, індивідуальні особливості та здібності; ü всіляко сприяти згуртованості класного колективу; ü розпочати роботу з розвитку учнівського самоврядування; ü активізувати роботу учнівського колективу через участь у загальношкільних заходах; ü продовжувати традиції, що започаткувалися в початковій школі, розвивати їх; сприяти впровадженню нових традицій класу.
Технологія реалізації ідеї	Національну спрямованість виховної роботи в класі реалізовую завдяки навчальній та позакласній діяльності. Проведення годин спілкування класного керівника спрямоване на виховання в учнів патріотичних почуттів, любові до рідної землі, свого народу, готовності до праці в ім'я України, виховання поваги до культури та історії рідного народу, поваги до батьків, прищеплення шанобливого ставлення до звичаїв, традицій нашого народу. Робота з національно-патріотичного виховання є багатоплановою і різнобічною.
Форми, методи, прийоми, засоби	Виховна робота у нашому класі цікава та різноманітна, поєднує в собі традиційні форми роботи класного керівника (години спілкування, класні збори, свята, виставки-конкурси, виставки творчих робіт, відверті розмови, інтелектуальні ігри, турніри) та нетрадиційні (тренінги, фестивалі, анкети думок, родинні свята, акції, художні галереї та ін.), застосування яких вимагає організації міжособистісного інтерактивного спілкування в різних видах соціально значущої діяльності. Основними методами у роботі з класом вважаю: метод педагогічного впливу, соціальної взаємодії, самоорганізації життєдіяльності школярів.
Результат застосування	Згуртування учнів  у єдиний дружній колектив завдяки  роботі з організації учнівського самоврядування; розвиток почуття відповідальності, ініціативи; залучення дітей до участі в різноманітних громадсько-корисних справах, що сприяє розвитку в них громадської активності, привчає їх дотримуватися шкільного режиму, єдності педагогічних вимог до учнів з боку вчителів та батьків; спрямування  зусиль на корисні, потрібні суспільству справи: добре вчитися, готуватися до праці, берегти природу, охороняти її багатства, турбуватися про збереження історичних пам'яток та інших культурних цінностей, зразково поводитися, допомагати людям.
Критерії ефективності	Щоб досягти результативності та ефективності у вирішенні педагогічної проблеми, вчителю необхідно наполегливо і багато працювати. Класним керівником я працюю другий рік. Протягом цього часу учні мого класу активно брали участь в: ü оформленні стіннівок, присвячених знаменним датам; ü краєзнавчому конкурсі «Стежками рідного краю»; ü конкурсі малюнків «Діти миру», «Чарівні долоньки», «Діти землі за мир і дружбу»; ü конкурсі кращого читця «Я примір вам даю…» (присвячений Шевченківським дням), «З відданістю Україні в серці» (присвячений Дню захисника України); ü конкурсі на кращий учнівський зошит з української мови (до Дня писемності); ü акції «Від серця до серця», «Лист пораненому»; ü Всеукраїнських конкурсах «Соняшник», «Кенгуру».
Наукові джерела	У своїй роботі як класний керівник в основному послуговуюсь такими джерелами: 1.     Бех І. Д. Особистісно-орієнтоване виховання – нова освітня філософія// Педагогіка толерантності. – 2001. –  № 1. 2.     Довідник класного керівника в запитаннях та відповідях /авт.-упоряд. М. Є. Канцедал, О. М. Кравцова.— Х.: Веста: Видавництво «Ранок», 2006. 3.      Калошин В.Ф. Гуманна, толерантна педагогіка Ш. Амонашвілі – компас для освіти ХХІ ст. // Педагогіка толерантності. – 2001, № 3 – 4. 4.     Кремень В.Г. На шляху до педагогіки толерантності. // Педагогіка толерантності – 2001, №1 5.     Маленкова Л. І. Теорія і методика виховання.— М., 2002. 6.     http://metodportal.net
Висновки	Можу з гордістю сказати, що я задоволена наслідками реалізації проблемного питання. Діти стали по-іншому відноситись до себе, близьких та  оточуючих. Я щаслива, що обрала саме професію педагога, що маю можливість спілкуватися з дітьми. Я з радістю віддаю всі свої ідеї дітям і радію, коли бачу, як вони вбирають у себе всю інформацію, надану мною, настрій, який я несу їм, радість і щастя, яке мені хочеться розділити з ними.       Отже, я завжди буду пам’ятати, що кожне питання, кожна проблема і, головне, кожна дитина мають свою власну стежку, яку я допомагаю роздивитись. А для пошуку вірних шляхів я буду користуватись і досвідом спеціалістів, і слухати власне серце, свою фантазію, і пам’ятатиму про нестандартність, яка може додати декілька яскравих кольорів до веселки нашого  життя. А   також   хочу  використати  вислів психолога М.Чехова :    « Душа залишається глуха до наказів, не відповість на ґвалтування, душу можна тільки зацікавити».

План роботи у таборі Рахівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. №4

з учнями 5-А класу

№ п/п	Дата	Назва заходу	Час проведення
1.	02.06.	1. Організація учнів. Лінійка.	9.00-9.30
		2. Ознайомлення з правилами поведінки в таборі. Інструктаж з техніки безпеки.	9030-10.00
		3. Конкурс малюнків на асфальті «Діти миру».	10.00-12.00
		4. Обід.	12.00-13.00
		5. Рухливі ігри.	13.00-15.00
2.	03.06.	1. Збір учнів. Лінійка.	9.00-9.30
		2. Ранкова зарядка.	9.30-10.00
		3. Виготовлення емблем	10.00-11.00
		4. Ігри на свіжому повітрі.	11.00-12.00
		5. Обід.	12.00-13.00
		6. Проведення психологічних тестів „Який у мене характер?”, „Хто мій друг?”	13.00-14.00
		7. Комп’ютерні ігри.	14.00-15.00
3.	04.06.	1. Збір учнів. Лінійка.	9.00-9.30
		2. Гра-мандрівка ""Ключ старого лісу». Похід у гори.	9.30-12.00
		3. Обід.	12.00-13.00
		4. Вікторина "«Що ти знаєш про природу  рідного краю».	13.00-15.00
4.	05.06.	1. Збір учнів. Лінійка.	9.00-9.30
		2. Активний відпочинок: Змагання з „Міні-футболу”	9.30-12.00
		3. Обід.	12.00-13.00
		4. Активний відпочинок: Змагання з „Міні-футболу”	13.00-15.00
5.	06.06.	1. Збір учнів. Лінійка.	09.00-09.30
		2. Ранкова зарядка.	09.30-10.00
		3. Акція «Чарівні долоньки»: конкурс малюнків долоньками. Виготовлення плакату «Долоньки єднання»	10.00-12.00
		4. Обід.	12.00-13.00
		5. Бесіда „Лікарські рослини”	13.00-14.00
		6. Рухливі ігри.	14.00-15.00
6.	07.06.	1. Збір учнів. Лінійка.	09.00-09.30
		2. Ранкова зарядка.	09.30-10.00
		3. Пізнавально-розважальна програма «Джерела кришталеві душі народної».	10.00-12.00
		4. Обід.	12.00-13.00
		5. Шашковий турнір.	13.00-15.00
7.	08.06.	1. Збір учнів. Лінійка.	09.00-09.30
		2. Похід до найближчого водного джерела.	09.30-12.00
		3. Обід.	12.00-13.00
		4. День віночків. «Розваги на березі водойми».	13.00-15.00
8.	09.06.	1. Збір учнів. Лінійка.	09.00-09.30
		2. День здоров'я, спорту. Спортивні змагання «Швидше, вище, краще».	09.30-12.00
		3. Обід.	12.00-13.00
		4. Конкурс малюнків «Діти землі за мир і дружбу.	13.00-14.00
		5. Рухливі ігри.	14.00-15.00
9.	10.06.	1. Збір учнів. Лінійка.	09.00-09.30
		2. Ранкова зарядка.	09.30-10.00
		2. Екскурсія на метеостанцію.	10.00-12.00
		4. Обід.	12.00-13.00
		5. Операція «Війна з королем сміття».	13.00-15.00
10.	11.06.	1. Збір учнів. Лінійка.	09.00-09.30
		2. Ранкова зарядка.	09.30-10.00
		3. Конкурс малюнків «Діти землі за мир і дружбу.	10.00-11.00
		4. Сміх продовжує життя: конкурс на кращу гумореску.	11.00-12.00
		5. Обід.	12.00-13.00
		6. Рухливі ігри.	13.00-15.00
11.	12.06.	1. Збір учнів. Лінійка.	09.00-09.30
		2. Екскурсія до лісу.	09.30-12.00
		3. Обід.	12.00-13.00
		4. Екологічний турнір знавців природи.	13.00-14.00
		5. Комп’ютерні ігри.	14.00-15.00
12.	13.06.	1. Збір учнів. Лінійка.	09.00-09.30
		2. Конкурсна програма «Браво, хлопчики».	09.30-12.00
		3. Обід.	12.00-13.00
		4. Конкурсна програма «Браво, дівчатка».	13.00-15.00
13.	14.06.	1. Збір учнів. Лінійка.	09.00-09.30
		2. Похід до урочища «Буркут»	09.30-12.00
		3. Обід.	12.00-13.00
		4. Вікторина "«Що ти знаєш про природу рідного краю».	13.00-15.00
14.	15.06.	1. Збір учнів. Лінійка.	09.00-09.30
		2. Ранкова зарядка.	09.30-10.00
		3. Станція «"В гостях у казки». Конкурс інсценізації казки.	10.00-12.00
		4. Обід.	12.00-13.00
		5. Екскурсія до бібліотеки.	13.00-13.30
		6.Станція "Імперія кіно". Перегляд кінофільму історичного змісту.	13.30-15.00
15.	16.06	1. Збір учнів. Лінійка.	09.00-09.30
		2. Гра у футбол (дівчата проти хлопців)	09.30-12.00
		3. Обід.	12.00-13.00
		4. Підведення підсумків. Що найбільше сподобалось.	13.00-15.00