Конспекти уроків

Конспекти уроків

Інтегрований урок з географії  та української літератури в 6-му класі

Тема: «Гідросфера. Мати-водиця – усьому цариця.»

Мета:  узагальнити  і  систематизувати  знання  учнів, набуті  у  процесі  вивчення  теми  «Гідросфера», використовуючи міжпредметні  зв’язки  на  прикладі  води;

            розкрити  важливу  роль  води  як  найпоширенішого  розчинника  в   житті  людини;

             розвивати  пам’ять,  логічне  мислення, мовлення, уміння  нестандартно  мислити, фантазувати;

              виховувати  творчий  підхід  до  навчання,  інтерес  до  природничих  і гуманітарних  наук;

             сприяти  формуванню  екологічної  культури  особистості.

Обладнання: емблеми, презентація,підручник, атласи, контурні карти,  географічні  карти, картки  з  завданням.

Тип  уроку: формування нових знань, умінь та навичок

Форма  проведення: інтегрований  урок  (географія  та  українська  література ).

                                                    Перебіг   уроку     

I.                  Організаційний  момент

Доброго дня, учні! Ви готові до уроку?  Молодці! Наш урок не схожий на інші, адже на уроці присутні гості. Можливо через це ви почуваєтесь трішки схвильованими. Пропоную вам подивитись на веселий смайлик, щоб протягом уроку бути радісними.

II.               Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

          Учитель української літератури. Сьогодні ми проведемо незвичайний урок. Я та Галина Павлівна запрошуємо вас  в географічно-літературну мандрівку. Бажаємо вам терпіння, добра та успіху. Нехай ваші знання стануть вірними супутниками на стежках чарівної мандрівки. Пропоную відгадати загадку.                   

           Що  ж  це  за  речовина?

            Відома  звіку  рідина,

            Усяк  її  вживає.

            Буває  хмаркою  вона,

            Пушинкою  буває.

            Бува, як  скло,

            Крихка, тверда.

            Це  звичайнісінька… (вода)

          Учитель  географії. Вода – найдивовижніший  мінерал  на  Землі. Дивовижний  тому, що  вона  створює  умови  для  розвитку  і  росту  різноманітних  форм  життя.

Академік Ігнатій Васильович Петрянов-Соколов сказав:“Прояви життя дуже різноманітні. Воно всюди на нашій планеті. Але життя є тільки там,де є вода.” Ці слова будуть вдалим епіграфом до нашого уроку. Учні як називається водна оболонка нашої планети?

Оголошення  теми уроку.

  

 III. Актуалізація  опорних  знань.

Учитель  географії. Кожен з вас чув слово “вода” з народження. Протягом років ви все більше дізнавалися про цю унікальну речовину. Ваші знання також поглибились протягом вивчення нашої теми. Пропоную назвати усі  асоціації  зі  словом « вода», які  виникають  у  вас  ( кришталева, цілюща, джерельна, прозора, чиста, жива, холодна, солона, прісна, тверда, газоподібна, рідка, ласкава).

             Я  велика  мандрівниця,

             Я  старанна  трудівниця,

             Можу  бути  я  рідкою,

             Якщо  хочете  твердою.

             Рідше  я  рідка  й  прозора,

             В  атмосфері  неозора.

             Якщо  тему  добре  знаєш,

             То  мене  ти  відгадаєш.

Про  що  йде мова?

    Сьогодні  ви  прийшли  на  урок  з  певною  емблемою, яка відображає три стани, в яких перебуває вода. Скажіть, учні, в яких станах може перебувати вода?

Учитель  української  літератури.  Воді  присвячено  багато  пісень  і  віршів, загадок. Спробуймо розгадати деякі з них

1.Біле,як сорочка,

   Пухнасте як квочка.

   Крил не має,

   А гарно літає.  (Сніг)

2.Я прозорий і твердий,

   Ходять,їздять на мені.

   Не тону я у воді,

   Не горю я у вогні.  (Лід)

3.Випливає на просторі,

   Мов кораблик в синім морі,

    І біленька,і легка –

    Відгадайте хто така?  (Хмаринка)

4.Тендітна і легка вода:

    Красуня біла чарівна,

    ЇЇ зробили із води

    Для нас зимові холоди  (Бурулька) 

5.Він скрізь:у полі і в саду,

    А в дім не попаде,

   І я тоді лиш з дому йду,

   Коли вже він не йде.  (Дощ)

III.           Формування  знань, умінь  та  навичок.

Учитель географії.    

         Подивіться уважно на карту: більша частина нашої Землі покрита водою, яка утворює Світовий океан. Світовий океан – унікальне явище природи, колиска життя на Землі, джерело різноманітних ресурсів. Він становить основну частину гідросфери. Учні, скільки океанів є на нашій планеті?

         Пропоную вам зіграти в гру “Виправ помилку”. Я називатиму географічні об’єкти і при цьому допускатиму помилки. Ваше завдання знайти і виправити їх.

         Кожен океан наповнюєть краплями дощу, що падають в струмки, озера та річки.

Гра «Хто швидше впорається» Чарівний дощ

Учитель  української  літератури. Уявіть, що  ми  потрапили   під  дощ. Але  він  незвичайний, бо  його  краплинки  роз’єдналися  на  дві  частинки і  через  це роз’єдналися  прислів’я  і  приказки  про  воду. Завдання: поєднати  краплинки, утворивши  прислів’я.

1.     Сильна  вода  греблю  рве.

2.     Вода  в  решеті  не  встоїться.

3.     Мала  вода – великий  шум.

4.     Море  перепливти – не  поле  перейти.

5.     Всі  річки  до  моря  ведуть.

6.     Хоч  річка  і  невеличка, а береги  ламає.

7.     З  великої  хмари  малий  дощ.

8.     Не  кожна  хмара  приносить  дощ.

9.     Де вода, там і верба.

Ми  створили  свій  дощ  прислів’їв. Та  знаємо, що  всі  води  течуть  до  моря.

Учитель  географії Давайте  пригадаємо  визначення  «моря».

МОРЕ – частина океану, яка більш-менш відокремлена від нього ділянками суходолу, групами островів або підвищенням дна.

        Червоне, Чорне, Азовське, Коралове, Середземне, Карибське, Берингове, Філіппінське, Жовте, Саргасове.

Покажіть  їх  на  карті  і  скажіть, до  якого  океану вони  належать. Яка вода в морі солона чи прісна?  В якому стані перебуває вода в морі? Завдяки тому, що вода легко переходить з одного стану в інший і постійно рухається, на Землі відбувається світовий кругообіг води.

Учитель  української  літератури. Хто  з  нас  не  любить  переглядати  вистави-казки.  А  тепер  я  пропоную  вам  зіграти  ролі  водної  оболонки  Землі, тобто  створити  міні-виставу, яка  називатиметься  « Світовий  кругообіг  води».  Дійові  особи: Крапелька  Води, Сонячний  Промінчик, Хмара, Річка, Море, автор. Було  б  чудово, якби  ви  передали  своєрідність  характеру  кожного  зі  своїх  героїв.

Автор –Козурак Василь

У  безмежнім  небі  синім,

На  хмарині-веселині

Серед  світла  і  тепла

Водна  крапелька  жила.

Хмара- Небела Тетяна

Щось  мені  недобре  спалось,

Уві  сні  таке  видалось.

Крапле, доню, в  путь  рушай,

До  родичів  завітай.

Автор

І  пустилася  краплина.

З  неба  дощова  лавина

На  земельку  потекла

То  краплина  в  путь  пішла.

Краплина – Баюра Іванна

Що  це  з  річкою? Вона

Непривітна  і  сумна…

Ти  ж  була  колись  глибока,

Швидкоплинна, світлоока,

Чом  ти  стала  каламутна,

Чом  хлюпочуть  хвилі  смутно?

Річка

Як  мені  не  сумувати?

Всі  отрутохімікати

Постікали  в  мою  воду

Зіпсували  пишну  вроду.

Вже  тому  між  болотами,

Заросла  очеретами.

Зникла  риба, навіть  раки

Поховались  небораки.

Крапля – Баюра Іванна

Треба  тебе  рятувати,

Мамі-хмарі  розказати.

Люди , прошу  схаменіться,

Так  же  жити  не  годиться.

Море – Фалтінський Людвіг

Були  і  в  мене  чисті  води,

Було  я  дзеркалом  природи.

Тепер  же «доброта» людська

Мене  руйнує  без  кінця.

Велике  водяне  намисто

Я – море  рідної  землі.

Як  зберегтися  мені  чистим

Уже  для  інших  поколінь?

Автор

Тут  раптом  сонячний  промінчик

Краплину  за  руку  спіймав

І  від  хмарини-веселини

Такі  слова  передавав

Промінчик – Томенюк Андрій

Люди, поглянте – скрізь  вода

Вона  в  морях  і  океанах,

В  озерах, річках, болотах

У  криницях  і  туманах.

Без  неї  не  прожити  - ні,

То  ж  бережіть  ви  всі  її.

 Учитель  географії. Отже, ми  відтворили  кругообіг  води  в  природі. А зараз

попрацюємо з контурною картою.

Щоб  гідросферу  добре  знати,

Номенклатуру  треба  пам’ятати.

Використовуючи атлас впишіть на контурній карті  моря,  куди  впадають  річки:

                               Інд ( Аравійське  море )

                              Єнісей ( Карське  море )

                              Хуанхе ( Жовте  море )

                              Лєна ( Лаптєвих )

                              Дунай ( Чорне  море )

                              Ніл ( Середземне  море )

                              Волга ( Каспійське  море )

 Учитель  української  літератури. Помандрували  світом, стомилися, але  перебуваємо  під  впливом  неперевершених  вражень. Душа  так  і  проситься  щось  написати. А  зараз  спробуємо  скласти  вірш, маючи  слова-підказки.

  …потічка              Із  маленького  потічка

  …річка                  Розлилась  широка  річка

  …караван             Як  безмежний  караван

  …океан                 Несе  води  в  океан

Робота в групах. Прийом “Пошта”

Учитель географії. Виготовлені з картону чи тканини кишеньки, з підписаними назвами “річка”, “озеро”,“водоспади”. Необхідно розкласти картки з назвами річок, озер та водоспадів при цьому не помилившись " адресою ".

Річки: Амазонка, Ніл, Конго, Дніпро, Волга, Амур.

Озера: Вікторія, Тітікака, Байкал, Синевир, Велике Ведмеже озеро.

Водоспади: Ніагарський, Вікторія, Анхель, Ігуасу, Учансу.

Учитель географії.    

Пропоную нашу пізнавальну подорож закінчити переглядом відео фрагмента “Вода у різних проявах ”

V. Підсумки  уроку.

Учитель  української  літератури. Тож  Антуан  де  Сент-Екзюпері не  помилився, коли  сказав: “Вода! Ти  не  просто  необхідна  для  життя, ти  і  є  саме  життя”.

Учитель  географії.

 Оцінювання  знань  з  географії  та  української  літератури.

Прийом “Мікрофон”

       Учні передають уявний мікрофон і висловлюють власну думку.

-           Що  вам  сподобалося  на  уроці?

VI. Домашнє  завдання.

         1. Скласти  кросворд  з  вивчених  географічних  назв  та  властивостей  води.

         2. Написати міні-твір "Мати-водиця - усьому цариця".

         3. Параграф 30, повторити параграф 13.

      Урок з української мови у 5-му класі

Тема Вимова й написання префіксів з- (зі-,с-).

Мета: поглибити знання учнів про значущі частини слова; навчити школярів правильно писати та вимовляти префікси з- (зі-,с-); знаходити вивчені орфограми та пояснювати їх за допомогою правил; виправляти орфографічні помилки на вивчені правила; розвивати мислення, увагу учнів; виховувати любов до природи.

Очікувані результати: учні правильно пишуть й обґрунтовують написання слів з вивченими орфограмами; знаходять і виправляють орфографічні та орфоепічні помилки на вивчені правила.

Обладнання: підручник, презентація, роздатковий матеріал.

Тип уроку: засвоєння знань та формування вмінь.

Перебіг уроку

І. Організаційний момент

Доброго дня! Як ваш настрій? Давайте спробуємо визначити його за допомогою цих дієслів: хвилююся, радію, чекаю, сподіваюся, тривожуся. Ну, що ж, бажаю вам успіху, щоб атмосфера на сьогоднішньому уроці була такою ж теплою, як це сонечко.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

«Мудрим ніхто не вродився, а вчився».

(Усна народна творчість)

Про що говорить цей вислів, учні? Гадаю, він стане влучним епіграфом до нашого уроку. Адже ми вчитимемося правильно писати слова з вивченими орфограмами, знаходити і виправляти орфографічні та орфоепічні помилки на вивчені правила.

Повідомлення теми уроку

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Перевіримо наші знання, провівши невеличку бесіду.

1.Бесіда за питаннями

- Яка частина слова називається префіксом?

- Що таке прийменник?

- Як ви розрізняєте префікси та прийменники?

- Як пишуться префікси зі словами?

- Як пишуться прийменники зі словами?

- Де у слові стоїть префікс?

2. Колективна робота

-Прочитайте слова, записані звукописом, запишіть їх орфографічно.

[бород΄ьба́], [ле́хко], [пи́шуцʹ:а], [с:у́нув], [рож:и́тиᵉс׳а],

[беᵘжш:у́мний], [спиᵉта́ти].

- Яке мовне явище тут відбувається? Порівняйте вимову та написання. Які звуки можуть уподібнюватися?

ІV. Застосування знань, формування вмінь.

1.     «Казка про птахів»

Олівець на аркуші паперу намалював дерево. Воно було незвичайним,а таким, що кожен листочок на ньому мав свою літеру. І ми помітили, що птахи прилітали лише до одних листочків, а до інших – ні.

Давайте подивимось, до яких саме листочків прилітали пташки. І випишемо ці літери(к, ф, п, т, х)

Куди ж хотіли запросити нас пташки? Щоб про це дізнатися, спробуємо поставити голосні між приголосними. Що ми отримали?

(кафе «Птах»)

Якщо зайти у це кафе, то за столом можна побачити такі слова: спитати, сказати, склеїти, сховати, створити, сфотографувати. 

Всі ці слова пишуться з префіксом с-. А словам з префіксом з- – входити сюди заборонено. Біля дверей кафе стоять вартові.

Давайте уявимо, що ми і є ці вартові.  Розділимо слова у 2 колонки, умовно назвавши їх чергами.

І черга – слова із префіксом с-.

ІІ черга – слова із префіксом з-.

Скувати, сподіватися, зсадити, зжати, зшити, зцементувати, сфотографувати, сховати, згіркнути, зворушити, скласти.

Скажіть, яку чергу ми пропустимо в кафе? 

 Давайте перевіримо свої міркування.

2. Робота з підручником.

- Аналіз правила на с. 186-187.

Перед звуками [к],[ф], [п], [т], [х] префікс з- переходить с-: сказати, спитати, стемніти.

Перед усіма іншими приголосними вживається префікс з-: зробити, зшити, зчистити.

- Виконання вправи 423, с. 187.

І. Від поданих слів утворіть нові слова за допомогою префікса з-, (зі-,с-). Запишіть їх у дві колонки:а) з буквою з (зі) у префіксі; б) з буквою с у префіксі. Зверніть увагу, що в обох колонках має бути однакова кількість слів.

Робити, ховати, формувати, гадати, хвалити, рветься, єднати, питати, сохнути, косити, рівняти, терти, гріти, планувати. 

ІІ. З одним утвореним словом кожної колонки складіть і запишіть речення з однорідними членами.

3.     Робота з текстом.

     Прочитайте текст. Спишіть, вставляючи префікси і пропущені букви. Поясніть їх  уживання.

     На ..сніженій галявині — в..сока могила. ..носимо живі квіти і кладемо їх на могилу    Невідомого солдата. Мовчки ..хиляємось у глибокій пошані. Вічна пам'ять тобі, безіменний солдате! Ти відстояв мир на нашій прекрасній з..млі. Своє життя ти віддав за нашу Перемогу.

 Знайдіть в тексті  речення із звертанням. Яке воно за емоційним забарвленням?

Запитання учням. Діти, а що вивчає розділ науки про мову орфографія? 

4. Дидактична гра «Вижени помилку».

 Давайте зіграємо у гру, яка називається «Вижени помилку». У книгу вскочила безголова Помилка і скоїла багато лиха. Вам необхідно знайти цю лиходійку і вигнати її з країни Орфографія.

      Давно помічено, що різні квітки роскривають і закривають свої пилюстки в певний час. Та, якщо вам зпало на думку зтворити квітковий годинник, будте обережні. Серед квіток є й такі які можут нанівець свести вашу затію.

      Зкажімо, тирлич висняний. Сонячьного ранку він ростулив свою роскішну синю квітку. Набігла хмарка, і бизсовісна квітка почала сгортати пелюстки. Як тільки хмара посунула далі й сонячні промині торкнулися рослини, квітка знов роскрилася.

ІІ. Доберіть заголовок до тексту. Визначте тему та ідею тексту.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

- Доберіть до слів префікси. Свій вибір поясніть.

   Подобатися, економити, єднатися, творити, орієнтуватися, сипати, чистити, кинути, в’ялий, м’ятий, штовхнути, скочити, кріпити, тримати, носити, садити, добути, характеризувати.

V. Підсумок уроку

- Звернімося, учні, знову до епіграфа нашого уроку «Мудрим ніхто не вродився, а вчився». Чи згідні ви з цим? Чого ви навчилися на сьогоднішньому уроці? Що вам найбільше сподобалося?

- Поділіться своїми враженнями від уроку за допомогою прислівників.

Я відчув (ла) себе: добре, невпевнено, злякано, впевнено, сумно, сміливо, гордо, комфортно.

VI. Домашнє завдання

Вправа 422 (с. 187)

     Скласти невеличку казочку «Як поділили слова між собою префікси з-, с- ».   

                  Урок з української літератури у 5-му класі

Тема Василь Симоненко. Цікава сторінка з життя митця. «Цар Плаксій та Лоскотон»

Мета:  ознайомити учнів із матеріалом про життя і творчість письменника, змістом його казки; розвивати навички виразного читання віршованих творів, визначення основних рис характеру героїв, аналізу їх поведінки; виховувати інтерес до української літератури.

Очікувані результати: учні знають цікаві сторінки з життя письменника, виразно читають казку, звертаючи увагу на ритм і риму; визначають основні риси характеру дійових осіб, пояснюють відмінність між віршованим і прозовим твором.

Теорія літератури: літературна казка, віршована і прозова мова.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Перебіг уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

- Зачитування описів уявної фантастичної істоти (на основі казки «Хуха-Моховинка»)

ІІІ. Повідомлення теми й мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності

Ми читали літературні казки, написані прозовою мовою. А є ще казки, створені віршованою мовою. Вони цікаві, веселі, дотепні, мають повчальний зміст. У житті кожної людини трапляються труднощі, неприємності, тож важливо не втрачати сили духу, бути оптимістом, вірити в краще. Ось із такою казкою видатного українського поета Василя Симоненка ми й познайомимося на уроці.

ІV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

Слово вчителя

Уявіть собі учня, який щодня долає по 18 кілометрів сільської дороги, щоб відвідати школу. Коли його питали, чи не важко це робити щодня, у спеку й у негоду, він говорив, що йому навіть добре – має змогу повторити всі уроки, переспівати всі улюблені пісні.

Василь Андрійович Симоненко народився 1935 року на Полтавщині. Дитинство його минало в тяжкі воєнні та повоєнні роки. Хлопець жив без батька, мати день і ніч працювала, аби заробити на шматок хліба. Малого Василя ж виховували дідусь і бабуся.

Багато прикростей припало на долю хлопця. Хоча до школи йому доводилося ходити за 9 кілометрів й одягнений він був найгірше від усіх у класі, він на це не зважав, багато читав і вчився краще всіх, закінчив школу із золотою медаллю.

Ще у шкільні роки Симоненко став активним учасником самодіяльності, а в старших класах – членом редколегії шкільної літературної газети. Так непомітно і швидко промайнуло дитинство, і ось уже Василь – студент Київського університету, який закінчив у 1957 році. Учився старанно і завзято. Писав вірші, але нікому їх не показував, боячись, що не має достатнього таланту, хоча займався віршуванням ще з шостого класу. Відразу ж після закінчення університету Симоненко поїхав у Черкаси. Майже 7 років поет тут жив і трудився. Працював у редакціях газет «Молодь Черкащини», «Черкаська правда», «Робітнича газета» і писав вірші.

Народження сина Лесика надихнуло його написати поетичні казки «Подорож у країну Навпаки» і «Цар Плакій та Лоскотон»

Рольова гра

(інсценізація спогадів Олеся Симоненка, сина поета)

Автор. Пам’ятаю, якось прийшов він додому веселий і збуджений. Я ж, навпаки, був насуплений і набусурмосений.

Батько. Чого сидиш сумний та невеселий, як сотник Забрьоха?

Син. Накинувсь він на мене і став лоскотати.

Батько. Ану, козарлюго, вище голову!

Син. Тату, напиши мені казочку. Всім щось пишеш, а мені?

Батько. Обов’язково напишу! – і знову лоскотав мене.

Син. А про що?

Батько. Про себе. Тільки буду я там, як добрий дядько Лоскотон. Хочеш?

Син. Еге ж… потім він не спав цілу ніч. А наступного дня під вечір вже декламував мені казку про дивного і доброго Лоскотона, про царя Плаксія і його мерзенного Макаку-Забіяку.

Слово вчителя (продовження)

На жаль, доля талановитого поета склалася дуже трагічно, він прожив усього 28 років. Але його вірші досі живі, вони хвилюють, чарують, веселять, примушують задуматися нас, сучасних читачів.

Робота з підручником

Опрацювання статті підручника

Виразне читання казки В. Симоненка «Цар Плаксій та Лоскотон»

Обмін враженням щодо прочитаного

 - Чим відрізняється за формою ця казка від попередніх?

 - Яким настроєм пронизаний цей твір?

 - Яким змальовано Плаксія?

 - Кого чи що, на вашу думку, засуджує автор у цій казці?

 - Що викликає захоплення автора, його прихильність? Що сподобалося вам і чому?

Слово вчителя (продовження)

Перу Василя Симоненка належать ще такі казки, як «Подорож у країну Навпаки», «Казка про Дурила», низка байок, сатиричних та гумористичних віршів. Ось деякі з них, у яких поєдналися гумор і мудрість.

Читання творів В. Симоненка

      Снігу, снігу сиплеться довкола,

І садів травнева білизна.

Тільки плаче на морозі гола

Під холодним вітром бузина.

                                     Тільки діти витягли санчата

                                     І, б’ючи підборами об сніг,

                                     Мчать веселі весну зустрічати,

                                     Розсипаючи щасливий сміх.

Бесіда

- На які теми пише поет?

- Яким він вам уявляється за характером, за що вболіває, над чим сміється?

V. Закріплення знань, умінь та навичок

Завдання учням

Інколи письменники у якості художнього засобу використовують прізвища, імена героїв, географічні назви, що промовляють самі за себе, дають певну характеристику. Назвіть такі «промовляючі» імена та назви, ужиті в казці. (Плаксій, Нудота, країна Сльозолий та ін..)

Літературна гра «Так чи ні»

1.     Цар Плаксій звелів, щоб усі діти у його країні постійно плакали. (Так)

2.     Уся царська сім’я раділа й веселилася, коли всі навкруги сумували. (Ні)

3.     Цар Плаксій любив пити чужі сльози. (Так)

4.     Голодну малечу Лоскотон потішав цукерками. (Ні)

5.     Дядько Лоскотон не боявся царських заслон, його охоронців. (Так)

6.     Цар пообіцяв нагородити медаллю того, хто піймає Лоскотона. (Ні)

7.     Капітан Макака був віроломним, як змія. (Так)

8.     Царівні та її жениху один гладкий поет присвятив хвалебні вірші. (Так)

9.     До в’язниці вирушили діти й попросили охоронців випустити Лоскотона. (Ні)

10. Лоскотон став царя лоскотати, і той вперше зареготав. (Так)

11. Сини Плаксуни втекли до чужих країв. (Так)

12. Лоскотон до цього часу приносить дітям щирий сміх. (Так)

Робота з картками

Картка №1

Дайте відповіді на запитання

- Хто проживав у диво-царстві?

- Яким ви уявляєте дядька Лоскотона?

- Чому охоронці злих законів полювали за дядьком Лоскотоном?

- Чи боявся їх Лоскотон?

Картка №2

Дайте відповіді на запитання

- Що звелів зробити слугам цар Плаксій?

- Яка буде за це винагорода?

- Чого боявся Плаксій?

- Чому саме капітан Макака спіймав Лоскотона?

Картка №3

- Чи сподобався вам цей твір і чим?

- Чого навчає нас ця казка?

- Що, на вашу думку, реальне, а що фантастичне в казці В. Симоненка?

- Уявіть, що ви потрапили в країну Плаксія і Лоскотона. Якими були б ваші дії і чому?

VІ. Підсумок уроку

Інтерактивна вправа «Вислови думку»

Так

Ні

Не зовсім

- Як ви вважаєте, чи стає людина сильнішою, добрішою, якщо не впадає у відчай від негараздів і невдач, а з гумором ставиться до них?

  

VІІ. Домашнє завдання

1.     Уміти виразно читати, переказувати, коментувати головні епізоди казки В. Симоненка «Цар Плаксій та Лоскотон», характеризувати героїв, висловлювати про них власну думку.

2.     Індивідуальні завдання: продовжити історію Лоскотона.

Урок з української мови у 6-му класі

Тема  Загальна характеристика частин мови

Мета: актуалізувати знання учнів з теоретичного матеріалу, здобутого у попередніх класах з розділу «Морфологія», зокрема про класифікацію частин мови, їх поділ на самостійні й службові частини мови та вигук; формувати загально-пізнавальні вміння розпізнавати частини мови в реченні та тексті, принципово розрізняти повнозначні та службові слова; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати в учнів культуру поведінки.

Тип уроку: урок повторення набутих знань.

Перебіг уроку

 I. Організаційний момент 

 II. Настановчо-мотиваційний етап

 Психологічна настанова щодо вивчення розділу «Морфологія». Ознайомлення учнів зі структурою теми.

IІІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок шестикласників

Бесіда

·        Як називається розділ науки про мову, що вивчає слова як частини мови?

·        Скільки у нашій мові є частин мови ?

·        На які групи діляться частини мови ?

·        Назвіть самостійні та службові частини мови. Скільки їх є ?

· Чим відрізняються самостійні частини мови від службових?

IV. Повідомлення теми, мети й завдань уроку. Оголошення епіграфа уроку

     Старих шануй як батька,
а молодших — як братів своїх.
                                    В. Мономах

V. Генералізація знань учнів з вивченої теми  

1. Робота з текстом

Прочитайте текст. У чому краса свята Івана Купала?

Ой на Івана та й на Купала…

         Свято Івана Купала відзначають у ніч із 6 на 7 липня. Це одне з найкращих народних дійств.

         Усім селом збиралися біля річки чи ставу. Парубки розпалювали багаття, а дівчата неподалік закопували принесену з лісу березову гілку, прикрашену квітами та стрічками. Її називали Мареною. Цього вечора кожному учасникові годилося перескочити через вогонь. У такий спосіб, казали в народі, можна очиститися від злих сил. Після цього дівчата йшли до річки і пускали за течією по два віночки. На кожному з них мала горіти свічка. Якщо два віночки спливали докупи, то вважалося, що їхня власниця невдовзі вийде заміж.

         За народними віруваннями, обов’язково годилося на Купайла скупатися – на щастя й здоров’я.

Виконайте завдання до тексту.

·        Випишіть по два іменники, прикметники, дієслова, прислівники. Визначте їх лексичне значення і синтаксичну роль (усно).

·        Випишіть два словосполучення з прийменником. Позначте головне слово, постате питання від головного слова до залежного.

·        Знайдіть сполучники. З’ясуйте, що вони з’єднують – частини складного речення чи однорідні члени.

2. Коментоване письмо

 Записати під диктовку речення, в яких сформульовано загальні правила моральності. Виділити вивчені орфограми і пояснити свій вибір. З’ясувати, до яких частин мови належать ужиті в реченнях слова.

1) Радій успіхові товариша.

2) Будь правдивим, май мужність щиро визнати свою провину, не перекладай своєї провини на інших.

3) Кажи завжди тільки правду.

4) Дорожи довірою батьків і товаришів.

3. Робота з підручником

Виконання вправи 188

 4.     Хвилинка – веселика

Послухайте усмішки зі шкільного життя.

 –   Васильку, провідміняй іменник « трактор».

      -     Трактор, тракториця, трактореня.

-     Оленко,  якого роду парта?

  -  Якщо Олегова – чоловічого роду, якщо Тетянчина – жіночого, а якщо та, де сидять Наталка і Віталій, – середнього.

      -     Як , на твою думку, Івасю, слово « штани» в однині чи в множині?

      - Верхня частина в них – однина, а нижня – множина.

·        Про  яку частину  мови йдеться? ( іменник)

·        Які граматичні значення іменників ви почули в усмішках ? ( відмінок, рід, число)

·        То як змінюються  іменники?

 5. Вибірковий диктант (виписати з тексту прикметники)  

     Наша мова ніжна, ласкава,

     Наша мова багата, цікава,

     Наша мова квітуча, барвиста,

     Наша мова прекрасна і чиста.

       ·        Яка частина мови завжди стоїть біля іменника і всі її граматичні значення залежать від  нього? ( прикметник).

·        Що таке прикметник ?

6.     Навчальна гра « Добери антонім»

На  дошці записані слова, підібрати до них антоніми.

·        Що таке антоніми?

Згадати           - забути

Заборонити    - дозволити

Пишатися       - соромитися

Заснути           - прокинутися

Нагріти           - охолодити

Схвалити        - засудити

·        Що називаємо дієсловом?

·        Складіть речення з будь-яким дієсловом.

7.     Гра «Утвори слово»

 Утворити від слів справжній, пізнати, радість, біда, поміч, утіха різні частини мови, визначити їх. Увести 4—5 слів у речення на тему дружби.

VІ. Закріплення знань, умінь і навичок

Робота з картками

        Картка №1

Розкрити дужки, поставивши іменники в потрібній формі.

  За  (гора) високими, за морями глибокими є славна і благодатна земля. З давніх – давен під блакитним ( небо) там вирощують золоті ( хліб), плекають квітучі (сад), складають найкращі в світі (пісня).

      

      Картка №2

Спишіть словосполучення, додаючи потрібні закінчення. Одне словосполучення введіть у речення.

Вивчати  рідну  мов…; назва книг…; за високою круч…; сидіти за парт…;  під блакитним неб…;  прочитай у статт…  .

     Картка №3

Провідміняйте іменники

Мова, степ, мати, хлоп’я.

VІІ. Підсумок уроку

Вправа «Закінчи речення»

·        Сьогодні на уроці ми повторювали…

·        Мені важко далося…

·        Я зрозумів….

VІІІ. Домашнє завдання

Вправа 185, с. 78

Виписати з підручника «Українська література» невеличкий уривок з тексту та зробити його морфологічний розбір.

Урок з української літератури у 6-

му класі

Тема Художня розповідь про дивовижного хлопчика Федька, його життя і пригоди, стосунки з однолітками

Мета: продовжити роботу щодо аналізу епічного твору В. Винниченка «Федько-халамидник», характеристики щедрого на добро головного героя твору як особистості, виявити роль художніх засобів у творі, знаходити портрет, пейзаж, діалоги; розвивати творчі здібності школярів, уміння зіставляти та порівнювати образи-персонажі художнього твору; виховувати почуття пошани до творчості В. Винниченка, української класики; прищеплювати учням риси доброти, любові, милосердя, поваги до людини. 

Тип уроку: засвоєння нових знань

Перебіг  уроку

I.                  Організаційний момент

II.                Повідомлення теми, мети уроку

Настановчо-мотиваційний етап

1.     Слово вчителя

            Основним завданням нашого уроку є навчитися вдумливо читати твір, аналізувати його зміст, розпочати роботу щодо характеристики образів Федька і Толі, вчитися висловлювати власні думки , не боятися робити свої висновки , бо оповідання Володимира Винниченка – це твір, після прочитання якого ніхто не залишається байдужим. Він спонукає замислитися над своїм життям, діями, вчинками.

2. Цілевизначення і планування

Ø Творче коментування епіграфів уроку

Ліпше смерть, достойна слави,

аніж зганьблене життя.

Шота Руставелі

Найогидніші очі порожні,
Найпідліша брехлива сльоза…
В. Симоненко

Ø Узгодження цілей заняття.

Ø Створіть банк ідей і захистіть проект на тему:«Краще голий та правдивий, ніж багатий та беззаконний»

Ø Постановка проблемних завдань:

1.     Чи варто на зло відповідати добром?

2.      Трагедія : хто винен ?

ІІІ. Актуалізація опорних знань шестикласників

Ø    Насамперед варто з’ясувати, які емоції, роздуми викликало оповідання «Федько-халамидник» у школярів

Ø    Бесіда
Чи справдились ваші прогнози щодо розвитку подій?
Що найбільше схвилювало і вразило вас у творі?
Чи змінилось упродовж оповідання ваше ставлення до Федька і Толі?

     Дайте визначення оповіданню як літературному жанру.

IV. Опрацювання  навчального  матеріалу

1. Рольова гра. Розповідь про письменника від імені автора. Учні класу, слухаючи повідомлення, ставлять запитання, уточнюють певні факти тощо.

2. Бесіда за змістом твору

Завдання класу: у ході бесіди записати ті незаперечні істини, що зробили халамидника Людиною, і благородного Толю — нікчемою (Відповідно до емоційного настрою учнів, учитель спрямовує розмову у потрібне русло, усіма засобами намагається сколихнути у дитячих душах найкращі почуття. Основне завдання — дослідити психологію героїв, зуміти прочитати думки між рядків, розкрити роль деталі.)

Орієнтовні питання для бесіди:

Ø Чому Толя прийшов на призначене місце?

Ø Що керувало цим хлопчиком, який боявся батьківського гніву і ніколи не прогулював уроків?

3.Робота з текстом твору.
 Зачитування  із твору описи Толі.

Ø    Скажіть, чи не відчуваєте ви у цих словах прихованої насмішки? Як автор ставиться до Толі?

Ø    Прочитайте опис річки. Чому в ньому так багато дієслів?

Ø    Доведіть, що розваги сміливців були небезпечними.

Ø    Зачитайте епізоди, що містять описи почуттів Федька біля річки. Як поводив себе Толя?

4. Розвиток творчих здібностей
         Думаю, не було жодного байдужого, коли ви читали, як Федько крок за кроком долав перешкоди на річці. Володимир Винниченко так майстерно за допомогою художньої деталі відтворив події, емоції, реакцію усіх, що складається враження, неначе все це відбувається на очах у читачів.
Завдання 1: давайте інсценізуємо розмову між Толею і Федьком, докладаючи максимум зусиль, здібностей, аби чітко передати задум автора і внутрішній світ героїв (заслуховуємо декілька пар)

     Завдання 2: підтвердіть чи спростуйте думку, що прагнення виділитися і призвело до трагедії.

Орієнтовна відповідь

Сперечаючись, ми не могли дійти до однозначної думки щодо вчинків Федька і Толі, вирішити проблему «хто винен». Звичайно, у трагедії найбільше винен Толя: він егоїстичний , брехливий , байдужий до інших . Нас усіх вразили його слова : « Я не хотів іти, а вони мене потягнули на річку. А потім Федько узяв і пхнув мене на кригу …» Але не виправдовуємо і Федька. Попри  те ,що він чесний, вихований, добрий,  водночас  він  бешкетник , схильний до нерозважливих вчинків, надмірно співчутливий. Це теж частково призвело до трагедії.

V. Застосування одержаних знань

1.  Художня розповідь про дивовижного хлопчика Федька, його життя і пригоди, стосунки з однолітками
              Федько-халамидник — заводій, дитячий «отаман». «Спокій був його ворогом», — сказано про Федька в авторській ремарці. І це справді так. Федько любить влаштовувати ризиковані розваги, дражнити сусідських хлопців.
Скільки в ньому відваги, життєвого азарту, винахідливості й тієї надійності, яка, власне, й робить його ватажком! В оповіданні «Федько-халамидник» важлива не тільки напруга подієвої інтриги, а й психологічний сюжет. Ось як автор малює сцену, в якій один виявляє слабкість духу, а другий — великодушність. (Слабкодухий боягузливий Толя перекладає свою провину на
Федька — і той його рятує.) «Федькові знов упала з голови шапка, як ударив його Толин батько. Він підняв її й подивився на Толю. Але Толя тулився до матері, яка милувала  і жаліла його…» Федько пожалів Толю, а розплатився за це тяжкими побоями своїх і чужих батьків, та, зрештою, власним життям. Проте, очевидно, по-іншому він не міг. Бачити перед собою слабкого, морально пригніченого, наляканого і завдати йому удару — це не у Федьковому характері, це понад його гідність! 

2. Рефлексія
    

Ø    Як відомо, Федько ніколи не обманював. Усього раз у житті він сказав неправду. Це принижує його чи звеличує?

Ø    Яку роль відіграє у творі така деталь, як чижик, що з ним грається Толя?

Ø    Що за людина виросте з Толі? Чим небезпечні такі люди?

Ø    Кого втратило містечка в особі Федька?

Ø    Чи правильно виховали Толині батьки свого сина? До чого призводить таке виховання?

VІ. Закріплення вивченого матеріалу
1. Літературна вікторина
1. Батьківщиною для Винниченка є… (Кіровоградщина)
2. Перший літературний твір Володимир Костянтинович написав у… (14-літньому віці)
3. Про що був перший твір автора? (Запорізьку Січ)
4. Під впливом якого письменника В. Винниченко пробує власні сили у красному письменстві? (Т. Шевченка)
5. Яку назву мало перше оповідання письменника, що було надруковано в журналі «Киевская старина»? («Краса і сила»)
6. З якими видатними письменниками В. Винниченко познайомився на літературних вечорах у будинку Чикаленка? (Б. Грінченком, Лесею Українкою)
7. Перше дитяче оповідання письменника мало назву… («Кумедія з Костем»)
8. Останні роки життя В. Винниченко провів у еміграції у… (Франції)
9. Чому твір «Федько-халамидник» В. Винниченка вважається автобіографічним? (Своєму героєві віддав чимало власних рис)
10. Визначте жанр твору «Федько-халамидник». (Соціально-побутове оповідання)
11. Що найбільш цінував батько у своєму синові Федькові? (Відвертість, правду)
12. Чим закінчується твір В. Винниченка? (Смертю Федька і отриманням задоволення Толею)
Примітка. За кожну правильну відповідь установлюється 1 бал.
2. Творче завдання до оповідання В. Винниченка «Федько-халамидник»
 З’ясуйте значення слова «халамидник» за словником. Порівняйте значення цього слова за твором з довідковою літературою. 

VІІ. Рефлексивно-оцінювальний етап

Підведення підсумків за допомогою незакінчених речень:
Прочитавши оповідання «Федько-халамидник», я зрозумів…
Я ніколи не буду…
Я намагатимусь…
Мені хочеться вірити, що…

VІІІ. Домашнє завдання

1. Написати листа Федькові (або Толі)
2. Дати порівняльну характеристику двох головних 

      персонажів.

Урок з української літератури у 5-му класі

Тема Галина Малик. «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії». Елементи незвичайного в повісті. Символіка країни Недоладії та її мешканців. Своєрідність композиції твору. Особливості його мови

Мета: продовжити знайомити п’ятикласників з повістю-казкою сучасної письменниці; допомогти їм усвідомити художні особливості твору, значення його образів; розвивати вміння характеризувати героїв, виділяти ключові моменти казки та коментувати їх; виховувати в школярів навички доводити розпочату справу до кінця.

Тип уроку: комбінований

Перебіг уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань п’ятикласників

Літературна гра «Бюро знахідок»

 – Відгадайте, кому з героїв повісті-казки належить та чи інша річ (учитель показує намальовані на аркушах речі)

·        Черевик

·        Кришталева туфелька

·        Стрічка

·        Розкроєні, але не зшиті штани

·        Намальована голова

·        Намальоване вухо

·        Червоні нитки

·        Годинник

·        Корона

ІІІ. Повідомлення теми, мети уроку

Мотивація навчальної діяльності

Вступне слово вчителя

На минулому уроці ми з вами дізналися, що вся країна Недоладія складається з недороблених справ – спаленого випадково лісу, довгобудів, які потихеньку розвалюються, неприбраного й нерозсортованого сміття. Гадаю, ви погодитесь зі мною, що ця фантастика дуже вже нагадує реальне наше життя. І соромно стає нам за нас же, людей.

Сьогодні ми дізнаємося, чим закінчуються незвичайні пригоди дівчинки Алі та інших героїв повісті-казки Галини Малик. І разом із тим поміркуємо над вирішенням багатьох важливих проблем, яких торкається у своєму творі письменниця. Наприклад, про цінність часу. Годинник, який лагодив Недождень, наспівував пісеньку про те, як важливо берегти час, не витрачати його на дурниці.

Видатний український письменник, філософ і просвітитель Г. Сковорода говорив: «З усіх утрат втрата часу найтяжча». Подумаємо й над тим, що значить справжня дружба, відповідальність.

ІV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1. Переказ 20-30 розділів казки

2. Евристична бесіда

·        Якими епізодами казка про Алю нагадує твір В. Симоненка «Цар Плаксій та Лоскотон»?

·        Які риси недоладян виявилися, коли вони стали домальовувати, пришивати один одному те, чого їм не вистачало?

·        Що змусило Недоладька і його товаришів відмовитися від пропозиції Алі повернутися в рідні місця?

·        Які нові риси характеру виявилися в головної героїні твору?

3. Коментування уривків із тексту

 – Прочитайте уривки з казки, надайте до них коментарі

Уривок 1

Країна ж зачарована. Дорогу звідси знає тільки карлик Недочеревик, що стягує сюди увесь цей мотлох…

 – Спочатку він стягував сюди тільки недороблені справи, потім цю країну зліпив, а тепер і за людей взявся.

          – А з чого він її зліпив, ваша недоречносте? – запитала Аля.

– Як з чого? З того, що люди гублять, або викидають, або не бережуть. От, приміром, будується дім. Скільки багато скла, битої цегли, поламаних дощок залишається! Він усе це підбирає. Або трапилася пожежа – згорів ліс… Річка висохла, ставок змілів… Люди гадають – куди вони зникли! А вони вже тутечки!

 – І з того, що ми губимо або викидаємо, він збудував оцю величезну країну? – вражено прошепотіла Аля.

(Коментар. Це натяк на безгосподарність людей, які не думають про природу, її збереження. Зникне ліс – зміліє, а то й зовсім пересохне річка, ставок – пропадуть луки, усі тварини, комахи, птахи, що живуть там.)

Уривок 2

          – А навіщо йому така країна з недоробленого?

          – Бо йому самому теж дечого не вистачає!

          – Чого?

          – Душі! От він і придумав собі таку країну, у якій у кожного чогось не вистачає! Серед таких людей і його вада стає менш помітною!

 – А що це таке – душа?

 – Гм-гм, – зам’явся Недороль, – я не скажу тобі точно, але достеменно знаю, що бути без душі – це навіть гірше, ніж бути без голови.

(Коментар. Людина повинна мати не лише розум, а й серце, душу, розуміти інших, співчувати, допомагати.)

4. Робота в групах

І група – визначення проблем, які порушуються у творі Г. Малик. Що в ньому є реальним, а що – фантастичним?

ІІ група – опис країни Недоладії

ІІІ група – опис мешканців країни Недоладії

ІV група – визначення особливостей мови твору

Презентація роботи в групах

Орієнтовні відповіді

І група

         У казці порушуються наступні морально-етичні проблеми: відповідальність за власні вчинки, подолання перешкод на шляху до мети.

         У повісті є елементи фантасичного, незвичайного: половини предметів, «недоладні» природні явища та навіть половинчасте небесне світило, людина без голови чи без вуха тощо. Усе це символізує недороблені справи.

         Твір побудовано у вигляді чарівної подорожі, у ньому є багато пригод, у які потрапляють герої. Врешті-решт вони долають перешкоди, зло покаране, кінець, як і має бути в казці, щасливий.

ІІ група

         У країні Недоладії все було не так: на небі світила половинка сонця, риби гуляли на березі озера, вулички кривулясті, не будинки, а розвалюхи, у деяких не вистачало вікон і зовсім не було дверей, замкові башти ніби погнуло вітром, і на кожній чогось не вистачало. Навіть годинник був лише з хвилинною стрілкою.

ІІІ група

         Люди в Недоладії були з перекошеними обличчями, на яких не вистачало або вуха, або брови. У декого не було навіть самої голови, як у Першого Недорадника.

ІV група

         Особливості мови твору – у наявності чисельних діалогів. Це робить сюжет напруженим, цікавим, динамічним.

         Багато епітетів (чудернацький, величезних, кривулястих, дивний та ін.), зменшено-пестливих слів (вузенькою стежиною, чоловічок, вуличках та ін.)

         Повторення слів з префіксом –недо додає комічного ефекту й краще розкриває думку про шкідливість недороблених справ.

V. Закріплення знань, умінь та навичок

·        Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»

 – Визначте тему та головну думку твору

Орієнтовні відповіді

Тема: змалювання цікавих пригод дівчинки Алі в незвичайній країні Недоладії, де живуть усі недороблені справи.

Головна думка: возвеличення щирої, сердечної дружби, дбайливого ставлення до часу, наполегливості в досягненні поставленої мети.

·        Проблемне питання

 – Як ви думаєте, чи може зникнути країна Недоладія? Свою думку доведіть, навівши приклади з літератури, власних спостережень.

VІ. Підсумок уроку

·        Інтерактивна вправа «Мікрофон»

 – Герої казки Г. Малик «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії» навчають нас…

VІІ. Домашнє завдання

·        Намалювати комікси до казки

·        Підготуватися до уроку позакласного читання за творчістю В. Симоненка

Конспект уроку з української мови у 6-му класі

Тема Відмінки іменників. Їх значення

Мета: повторити й поглибити знання учнів про іменник як частину мови; систематизувати і поширити знання про категорію відмінка в українській мові; сприяти зміцненню навичок  визначення відмінків іменників, розрізнення їх за значенням; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити іменники в текстах, визначати їх роль у реченнях; розвивати навички застосовувати кличний відмінок у реченнях, культуру мовлення; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати любов до рідної мови.

 Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок з елементами поглиблення

Перебіг уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань шестикласників

·        Гра «Вірю -  не вірю»,

 ( Учитель говорить репліки про частину мови – іменник, а учні відповідають «вірю – не вірю»)

- Іменник – це самостійна частина мови.

                                                       «Вірю»

- Відповідає на питання що робити.

                                                       «Не вірю»

- Вказує на предмет чи особу.

                                                       «Вірю»

- Означає назву істот і неістот.

                                                       «Вірю»

- Має   числа однини та множини.

                                                       «Вірю»

- Має шість відмінків.

                                                       «Не вірю»

- Кличний відмінок – сьомий відмінок іменника.

                                                       « Вірю»    

·        Самостійна робота

Запишіть слова у формі родового відмінка множини. Підкресліть слова, що вживаються тільки в множині

Апельсини, баклажани, вільхи, вірмени, галичани, гальма, гастролі, городяни, грами, грузини, джинси, ікла, кілограми, консерви, кримчани, ласти, мандарини, панчохи, підошви, солдати.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Учні Естонії, вивчаючи рідну мову, повинні запам'ятати 14 відмінків, у Фінляндії — 14, в Угорщині — 22. Чемпіон по кількості відмінків — мови народів Дагестану — понад 50 відмінків. А ось у китайській мові жодних відмінків узагалі немає! Відносини між словами передаються за допомогою службових частин мови. У російській мові — 6 відмінків. В українській мові є сім відмінків. Кожен відмінок, крім кличного, відповідає на певне питання, має своє значення і форму його вираження. Гадаю, діти, ви вже зрозуміли, що на сьогоднішньому уроці ми з вами говоритимемо про змінювання іменників за відмінками, основні значення цих відмінків, а також про початкову форму іменників.

IV. Повідомлення теми, мети  уроку

V. Сприйняття й усвідомлення учнями нового матеріалу

                                                                Епіграф уроку

                                                                   Мово, ти – це                                                                                           мудрість роду,

                                                           Ти – душа мого народу.

                                                                                 В.Ворскло

·        Виписати з епіграфа іменники та визначити відмінки

( Мово - Кл.в., мудрість  - Н.В.,  роду - Р.в.,  душа - Н.в., народу - Р.в.)

1.Спостереження над мовним матеріалом

·        Прочитати текст. Визначити тип мовлення і стиль тексту. Дібрати заголовок.

Сонце пробило в хмарах над байраком вузеньку ополонку, яскравим променем стрельнуло на левади. Сонце шанували й літні люди, і діти. З сонцем було пов'язано чимало повір'їв та казок. Дітлахи називали сонечком комашку. Вони саджали її на долоню й запитували: «Сонечку, сонечку! Скажи, чи далеко вечір?

·         Знайти іменники. Поставити до них запитання. Визначити відмінки іменників, виділити закінчення.

2.Опрацювання теоретичного матеріалу

·        Прочитати назви відмінків і дати відповіді на питання

1. Скільки відмінків в українській мові?

2. На які питання вони відповідають?

3. Чому кожний відмінок має два питання?

4. Як розрізняти форми іменників у називному, родовому і знахідному відмінках?

Коментар учителя.

Крім початкової форми, тобто називного відмінка, що відповідає на питання хто? що?, іменники вживаються і в інших формах — відмінках.

Іменники, пов’язуючись у реченні з іншими словами, змінюються за відмінками. В українській мові є сім відмінків. Називний відмінок є одночасно і початковою формою іменника. Називається він прямим, усі інші — непрямими. Називний і кличний відмінки вживаються завжди без прийменника, місцевий — завжди з прийменником. Усі інші відмінки можуть вживатися як з прийменниками, так і без них.

VI. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи

1. Робота біля дошки й у зошитах

·        Переписати з дошки прислів’я, вставляючи на місці крапок звертання. Визначити відмінок кожного  зі вставлених іменників.

1.     Дай, … , старим сили, а молодим розуму!

2.     Працюй, … , то й Бог поможе.

3.     Мовчи, …, будеш їсти паляничку!

4.     Роздайся, … , жаба лізе.

5.     Дмись, … , не дмись, а волом не будеш.

6.     Як не вертись, … , а хвіст ззаду.

7.     Не гуди, … , коло обуха.

                                                           Народна творчість

Довідка: Боже, небоже, язичку, море, жабо, собако, мухо.

2. Дослідження-пошук

·        Подані іменники поставити у формі родового відмінка множини і згрупувати за закінченнями. Заповнити таблицю, уписавши іменники у відповідну колонку.

Мрія, група, кухня, суддя, стаття, межа, вчителька, сосна, пісня, земля, війна, сусіда, операція, сім’я, надія, людина, круча.

Іменники мають закінчення:
нульове	-ей	-ій	-ів

·        Назвати іменники, від яких можна утворити форму кличного відмінка. Довести своє твердження прикладами.

3. Робота з підручником

·        Виконання вправи 229

4. Індивідуальна робота з картками («Хто швидше?»)

·        Відреагувати речення (кожен  отримує завдання: за поданими   словами якнайшвидше скласти речення)

       1. Я, любити, свій, рідна, мова.

       2.  Мій, мова, найкращий, з, усі, мова, у, світ.

       3.  Він, є, найдорожчий, скарб, народ.

·        Учні пригадують про текст. Перевірка роботи з картками

  5. Робота в парах

Утворити словосполучення, розкривши дужки. Скласти речення із словосполученнями, вживаючи українські слова у різних відмінках. Назвати їх

        Барвистий (какаду)

        Великий (е) (трюмо)

        Хутряний (е) (манто)

        Свіжий (е) (хачапурі)

        Новий (е) (шосе)

        Дитячий(е) (ательє)

        Український(е) (кіно)

        Відомий (а) (ТСН)

 VII. Систематизація й узагальнення знань

·        Творча робота

Записати  іменники в кличному відмінку, що називають ваших рідних

VIIІ. Підсумок уроку

 Закінчи речення:

Тепер я знаю…; умію…; навчився…

ІX. Домашнє завдання

1. Скласти 5—6 речень з іменниками у кличному відмінку.

2. Вправа 232

Урок з української мови 

у 6-му класі

Тема Відмінювання іменників ІІІ і ІV відмін

Мета: поглибити знання учнів про іменник як частину мови, ознайомити шестикласників з особливостями відмінювання іменників ІІІ і ІV відмін; розвивати пізнавальну діяльність учнів, логічне і критичне мислення, увагу, творчі  навички; удосконалювати вміння висловлювати власні думки й почуття; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати самостійність, взаємоповагу, співчуття та любов до близьких людей; прищеплювати інтерес до традицій українського народу.

 Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок

Перебіг уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань шестикласників

·        Перевірка домашнього завдання

·        Згрупувати іменники, записані на дошці, за відмінами (учні виконують завдання за варіантами: І варіант – І відміна, ІІ варіант – ІІ відміна, ІІІ варіант – ІІІ відміна, ІV варіант – ІV відміна).

День, син, правда, кошеня, доля, любов, сіль, мишеня, борщ, мати, душа, ім'я. 

·        Вправа „Я – перекладач”. Записати слова під диктовку, перекласти їх українською мовою. Визначити, що спільне й відмінне між ними.

Ночь, любовь, радость, соль.

ІІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку уроку

ІV. Мотивація навчальної діяльності

А чи знаєте ви, учні, про іменник те, що знаю я?

·        Учені дослідили, що половина всіх слів, наявних у нашій мові, припадає на іменник. Це, очевидно, тому, що він дає назви всьому, що нас оточує.

·        Спостереження показали, що іменник — це перша частина мови, яка з'являється в мовленні маленьких  дітей.

·        Іменник — самостійна частина мови. Вона має свої категорії і дуже рідко «прислухається» в реченні до інших слів.

·        Термін «іменник» уперше в українському  мовознавстві використано в 70-х роках XIX століття.     

·        Категорія числа іменника – найстарша. Зараз вона об'єднує два значення: однину і множину. А колись (до початку XIII століття) існувала ще форма двоїни, тому можна було сказати «дві руці», «дві рибі», «дві голові».

·        Термін «відмінок» зустрічається вперше в підручнику для українських гімназій «Руська граматика» в1893 році. Є мови, у яких всього два відмінки, а є й такі, де відмінків декілька десятків.

·        Наймолодшою граматичною категорією іменника є його рід. Уперше цей термін був використаний  у  граматиці 1845 року.

·        Категорія відміна іменника існує з ХІХ століття.

V. Усвідомлення учнями теоретичного матеріалу

Оголошення епіграфа та робота з ним

                                                               Де мир та лад, там у хаті благодать.

                                                                                              Народна творчість

·        Знайти іменник ІІІ відміни.

1. Колективна робота з текстом

·        Прочитати твір відомого письменника і педагога Василя Сухомлинського «Яке щастя?» і виконати завдання до нього.

Мама запитала мене:

- Яке щастя?

Я сказала:

- Щастя, це коли ніхто з дітей не плаче. І ще тоді щастя, коли маленьких співочих пташок ніхто в клітку не саджає. Бо в клітці не може бути щастя. І щоб мама ніколи не плакала й не журилася, то щастя. Бо коли мама журиться, то й у мене сльози тоді на очах.

·        А ви як думаєте, яке щастя?

·        Визначте іменники в тексті, їх відмінки.

2. Творче моделювання

·        Провідміняти іменники в однині та множині. Виділити закінчення.

Курча — курчата, теля — телята, хлоп’я — хлоп’ята, подорож, юність.

·        Зробити висновок про особливості відмінювання іменників ІІІ і ІV відмін. Дібрати власні приклади.

Коментар учителя. Іменники ІІІ і ІV відмін на групи не поділяються. Іменник мати при відмінюванні має суфікс -ер (-ір): матері, матір, матерями.

В орудному відмінку перед закінченням -ю приголосні д, т, з, с, ц, л, н, ж, ч, ш у вимові подовжуються, а на письмі — подвоюються. Але якщо в кінці слова збігаються два різні звуки, то подовження не відбувається: сіль — сіллю, річ — річчю, вість — вістю, радість — радістю.

 Іменники ІV відміни у знахідному відмінку множини мають дві форми:

1) назви неістот — форму називного відмінка множини: імена, горнята;

2) назви істот — форму родового відмінка множини: малят, хлоп’ят. Іменник з суфіксом -ен- в родовому та орудному відмінках однини та іменники — назви тварин у знахідному відмінку множини мають паралельні форми: того ім’я (імені), доглядали телята (телят).

3. Вибірковий диктант

·        Записати із сприйнятих на слух іменників тільки ті, що належать до ІІІ і ІV відмін.

Зима, Петро, мати, дівча, дівчина, плем’я, полум’я, сім’я, Микола, вітер, тиша, ніч, тінь, ведмежа, яблуко, сіль, життя, мета, ягня, подорож, вогнище, сирота, радість.

·        З’ясувати орфограми у виписаних іменниках.

·        Скласти 3-4 речення з поданими іменниками. Два іменники розібрати як частину мови.

4. Вправа „Знайдіть зайве”

·        У кожному рядку знайдіть зайвий іменник. Поясніть свій вибір.

1. Чесність, великодушність, гуманізм, шерсть.

2. В’язь, подорож, галузь, нехворощ.

Коментар учителя

Нехворощ – полин.

5. Ігровий момент

·        Відгадати загадки

1.     В хаті я мишей ганяю,

Вуса ще з дитинства маю,

Лапкою миюся щодня.

Я пухнасте… (Кошеня)

2.     Хто тебе так щиро любить

         і вбирає, і голубить,

         і кладе у постіль спати?

         Хто тебе узяв за руку

         і до школи на науку

         вів, щоб розуму навчати? (Мати)

3.     Вам його дано, а люди користуються. (Ім’я)

·         Відгадки — слова-іменники записати і провідміняти. Виділити закінчення.

6. Вправа «Поясни правилом»

·        Поставити іменники ІІІ відміни у формі орудного відмінка однини. Пояснити правопис іменників.

Тінь, зустріч, область, радість, любов, Об, височінь, галузь, загибель, вись, мідь, міць, сіль.

·        З двома словами на вибір скласти речення.

7. Творча робота

·        Скласти монологічне висловлювання (6-8 речень) у формі розповіді про піч в українській хаті. У розповіді вжити іменники ІІІ і ІV відмін.

 VI. Узагальнення й систематизація вивченого на уроці 

·        Дати відповіді на питання:

1. Які іменники належать до ІІІ відміни? Навести приклади.

2. Які іменники належать до ІV відміни? Навести приклади.

3. Які іменники мають паралельні закінчення при відмінюванні? Навести приклади.

4. З’ясувати особливості відмінювання іменника мати.

 VII. Підсумок уроку

 VIII. Домашнє завдання

Опрацювати теоретичний матеріал, виконати вправу 268

Індивідуальне завдання: написати твір-мініатюру на тему «Традиції мого народу», використовуючи іменники різних відмін. Визначити у вжитих іменниках закінчення.

Урок з української 

літератури у 5-му класі

Тема  Прислів’я і приказки. Краса і мудрість цього жанру усної народної творчості

Мета: поглибити знання учнів про прислів’я та приказки, показати, як у них відбилася народна мудрість, життєвий досвід; допомогти учням з’ясувати, якими були народні уявлення про довколишній світ, як створювалися прислів’я та приказки; розвивати логічне та образне мислення, допитливість; виховувати творчий інтерес до фольклору.

Тип уроку: урок формування вмінь та навичок.

Перебіг уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

                                        Немає

Мудріших, ніж народ, учителів;

    У нього кожне слово – це перлина,

     Це праця, це натхнення, це людина.

Так пише видатний український письменник М. Рильський. Прислів’я та приказки – це ті самі перлини, сконцентрована народна мудрість, яка пройшла випробування віками. Мова, збагачена відповідними до ситуації прислів’ями, стає багатшою, виразнішою, влучнішою, сприяє кращому порозумінню.

Доречно вжиті в мові прислів’я, приказки можуть замінити велике висловлювання, точніше виразити думку, змінити хід розмови та настрій, налагодити стосунки. Невдало вжите прислів’я, навпаки, здатне все зіпсувати. Отже, необхідно розуміти, що значить прислів’я, який у нього прихований зміст, до яких життєвих ситуацій воно підходить, чи не образить воно співрозмовника. На сьогоднішньому уроці ви й спробуєте показати вміння доречно використовувати прислів’я та приказки, розкривати їх прихований зміст.

ІІІ. Повідомлення теми, мети уроку

Оголошення епіграфів

  За рідний край життя віддай

      Навіть пташка має рідну землю

Народна творчість

ІV. Актуалізація опорних знань п’ятикласників

1.     Виразне читання прислів’їв та приказок напам’ять

2.     Завдання учням

·        Закінчіть прислів’я

1.     Брехнею світ пройдеш, а назад … (не вернешся.)

2.     Людей питай, а свій розум … (май.)

3.     Треба нахилиться, щоб з криниці води … (напиться.)

4.     На житті, як на довгій … (ниві)

5.     Здобудеш освіту, побачиш більше … (світу.)

6.     Не бажай синові багатства, а бажай … (розуму.)

7.     Слово не горобець, вилетить - … (не спіймаєш.)

V. Основний зміст уроку

1. Вступне слово вчителя

Протягом багатьох століть український народ створив неоціненні скарби народної творчості, серед яких провідне місце належить прислів’ям і приказкам.

         Відомий знавець усної народної творчості В. Анікін писав: «Прислів’я гніваються, печаляться, сміються, беруть на кпини, веселяться, плачуть, зітхають,  кричать, жартують, допікають, лякають, остерігають, вчать, обурюються - словом, відображають стільки ж почуттів,скільки їх є у народу – творця прислів’їв...»

         Науковці вважають,що більшість прислів’їв та приказок були створені народом до ХVІІІ століття.

         З давніх-давен, працюючи, відпочиваючи, налаштовуючи побут, громадське і приватне життя, у розмовах між собою наші предки з притаманною їм кмітливістю,спостережливістю і здатністю до філософських роздумів давали свою оцінку явищам природи, власним діям і вчинкам ближніх, людським взаєминам.

Деякі короткі влучні фрази закарбувалися в людській пам’яті і передавалися від покоління до покоління. Це були мудрі згустки людської думки,узагальнення життєвого досвіду,яскраво оформлені в досконалих словесно-художніх мініатюрах,що стали неоціненною скарбницею первісних,не раз перевірених поколіннями істин,знань,неписаним моральним кодексом,за яким формувалося цивільне суспільство. Так з’явився своєрідний жанр фольклору,який пізніше назвали прислів’ями і приказками.

З того часу прислів’я і приказки супроводжують життя  народу до нинішніх днів і,очевидно,залишиться й на майбутнє.

2.Робота з підручником

·        Виразне читання прислів’їв і приказок, вміщених у підручнику, з’ясувати їх тематику.

·        Дайте визначення прислів’ю і приказці як жанру усної народної творчості.

·        З’ясуйте особливості прислів’їв (узагальнення народного досвіду, повчальність, влучність, стислість висловленої думки, малий обсяг.)

3. Творча робота  «Конструювання»

·        Відновіть прислів’я та поясніть їх зміст.

Книга вчить                  тисячі людей навчає.

Дім без книги                ось найкраще навчання.

Одна книга                    як на світі жить.

Читання                         хата без вікна.

4.Самостійна робота

·        Запишіть приказки під диктовку. Визначте, які з них мають позитивне, а які  негативне забарвлення? Поставте відповідний знак (позитивні  +, а  негативні -.)

                                          Хата, мов лялечка.

                                         Живе, як у Бога за дверима.

                                         Повзе, як черепаха.

                                         Хороша, як маківка в городі.

                                          Хата, мов хлів.

                                          Хороша, як курка в дощ.

·        Дві приказки уведіть  у речення.

5. Завдання для кмітливих

·        Якщо з тобою трапиться біда і до тебе на допомогу прийдуть друзі, яке прислів’я згадаєш? (Друзі пізнаються в біді).

·        Що скаже вчитель тому, хто першим здав самостійну роботу, виконану неправильно?(Поспішили – людей насмішили).

·        Яке прислів’я ви згадаєте, якщо довго не могли відгадати загадку, а з однокласниками зробили це швидко?(Одна голова добре,а дві – краще).

6. Розподільна робота

·        Прочитайте висловлювання, визначте, які з них є прислів’ями, а які – приказками. Доведіть.

                                          Вік живи, вік учись.

                                          Косо, криво, аби живо.

                                          Хвороба  нікого не красить.

                                          І за холодну воду не братися.

                                          Так треба жити, щоб нікому зла не чинити.

7.Робота в групах

Група 1

·        Опрацюйте вислів Не все те золото, що блищить

- Це прислів’я чи приказка? (Прислів’я.)

- У прямому чи переносному значенні? (У переносному.)

- У яких випадках використовується? (Коли йдеться про оманливу зовнішню оболонку.)

- Яка головна думка випливає з прислів’я? (Треба бути обережним при оцінці людей, якихось явищ.)

Група 2

·        Опрацюйте вислів Нащо й клад, коли в сім’ї лад

- Це прислів’я чи приказка? (Прислів’я.)

- Пряме чи переносне значення має вислів? (Пряме.)

- У яких ситуаціях це прислів’я може вживатися? (Коли дружна сім’я, у якій панують взаємоповага, розуміння, взаємодопомога, тоді її члени відчувають себе щасливими, навіть не маючи великого достатку.)

- Яка головна думка цього образного вислову? (Треба цінувати свою родину, робити все, щоб кожен у ній почувався щасливим.)

8. Літературний аукціон

·        Учитель показує учням різні предмети, а вони повинні дібрати до них прислів’я.

         - Ложка (Як мед,то ще й ложкою. Ложкою моря не вичерпаєш.)

         - Гроші (Хоч у голові пусто, аби грошей густо.)

         - Нитка ( З миру по нитці – голому сорочка.)

         - Перо ( Що написано пером, не вивезеш і волом.)

VІ. Підсумок уроку

·        Чи впливають прислів’я та приказки на розвиток кмітливості,розумових здібностей?

·        Як “малі” жанрові твори впливають на наше мовлення?Чи збагачують вони словник?

VІІ. Домашнє завдання

Підготувати усний твір за улюбленим прислів’ям чи приказкою.

Урок з української мови у 6-му класі

Тема Прикметники твердої і м’якої груп. Відмінювання прикметників

Мета: повторити й поглибити знання учнів про тверду і м’яку групи прикметників, сприяти зміцненню навичок відмінювання прикметників та позначати орфограми у відмінкових закінченнях, пояснювати їх за допомогою відповідних орфографічних правил; формувати загальнопізнавальні вміння відмінювати прикметники твердої і м’якої груп, правильно писати прикметники в непрямих відмінках; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу прищеплювати любов до природи.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

Перебіг уроку

I. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань шестикласників

1. Перевірка домашнього завдання

2. Фронтальне опитування

·        Які прикметники відносяться до м‘якої групи? Наведіть приклад.

·        Які прикметники відносяться до твердої групи? Наведіть приклад.

·        Як відмінюються прикметники? Провідміняти слово синій.

3. Розподільний диктант

v Запишіть прикметники, розподіляючи їх у дві колонки: 1 колонка – прикметники твердої групи, 2 – прикметники м’якої групи. Виділіть закінчення.

         Старий, тривожний, природній, високий, синій, справжній, давній, пташиний, новий, чемний, дружній, красивий, світлий, могутній, кремезний, самотній, самостійний, навчальний, говіркий, класичний.

 IIІ. Мотивація навчальної діяльності школярів

Гра «Знайдіть помилку»

Діти, у текст вскочила Помилка-лиходійка. Давайте спробуємо виправити помилки та з’ясувати, над чим нам необхідно попрацювати, щоб ця непрохана гостя не потрапила у ваші зошити.

Уявіть собі сіреньки бджілки, що ловлять квітку, яка хилиться від подиху польового вітерця. Уявили? Так ось бджілки — це очі Марійки з першої парти, а приваблива квітка, звичайно ж, вчителька Лариса Миколаївна. Тепер уявіть двох неспокійніх, швидкіх синичок, які довго не зупиняюця на одному місті. Це очі Миколки — сусіда Марійки — вертляваго, як дзига, хлопчика, з їжакуватем чорнім чубчиком на голові.

— Миколко, будь уважній! — тихим спокійнем голосом просить вчителька, не відводячи погляду від дошки.

                                                                              За В. Святовець

ІV. Повідомлення теми, мети уроку

Оголошення епіграфа:

«Недостатньо тільки отримати знання, потрібно вміти їх використовувати. Недостатньо тільки бажати, потрібно діяти»

                                                                                                                                                                                   Й.В.Гете

Отже, сьогодні ми  продовжуємо вивчати тему «Прикметники м’якої і  твердої груп. Відмінювання прикметників». Ми повинні правильно навчитися класифікувати і відмінювати  прикметники, самостійно виконувати завдання і відшліфувати свої знання з цієї теми.

V. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу

1. Робота з таблицею

Відмінювання прикметників твердої групи
Відмінки	Чоловічий рід	Жіночий рід	Середній рід	Множина (для всіх родів)
Н. Р. Д. З. О. М.	народн-ий народн-ого народн-ому як Н.абоР. народн-им (у)народн-ому (-ім)	народн-а народн-ої народн-ій народн-у народн-ою (у)народн-ій	народн-е народн-ого народн-ому народн-е народн-им (у)народн-ому (-ім)	народн-і народн-их народн-им як Н. або Р. народн-ими (у)народн-их
Відмінювання прикметників м’якої групи
Відмінки	Чоловічий рід	Жіночий рід	Середній рід	Множина (для всіх родів)
Н. Р. Д. З. О. М.	давн-ій давнь-ого давнь-ому як Н.абоР. давн-ім (у)давнь-ому (-ім)	давн-я давнь-ої давн-ій давн-ю давнь-ою (у)давн-ій	давн-є давнь-ого давнь-ому давн-є давн-ім (у)давнь-ому (-ім)	давн-і давн-іх давн-ім давн-іх давн-іми (у)давн-іх

2. Робота біля дошки

v Провідміняйте  прикметники  навчальний, освітній, довгошиїй.

VІ. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи

1.     Творче спостереження з елементами аналізу

v Прочитайте й перекажіть текст, дайте йому заголовок. Випишіть окремо прикметники твердої і м’якої груп, поставивши їх у формі називного відмінка однини чоловічого, жіночого та середнього родів, поясніть правопис відмінкових закінчень прикметників.

У той день до пізнього вечора працювали всі школярі, навіть обідати не хотілося. Надвечір вода закривала дно майбутнього ставка. Другого дня, коли вивершували гребельку, вода вкрила всю глибоку балку. А ще через тиждень тут утворився  справжній ставок. Тоді Платон Осика привіз у бочці маленьких дзеркальних коропів. Гриць з Павлом принесли у відрі багато червоної рибки з акваріумів, і всю рибу обережно пустили в ставок.

                                                                                      

                                                                      За В. С. Кучер

v Провідміняйте в однині виділені словосполучення і запишіть їх, поясніть правопис відмінкових закінчень.

2.     Навчальне коригування

v Прочитайте прикметники записані на дошці. Знайдіть неправильне написання, запишіть, виправляючи помилки.

         Кварцовий, помаранчів, шавлієвий, грушевий, вишньовий,  життьовий, миттєвий, краєвий.

 3. Дослідження-порівняння

v Поставте подані словосполучення у формі знахідного відмінка однини. Поясніть розбіжність у закінченнях прикметників. Свою думку обґрунтуйте.

Проворний юнак, вітряний день; материнський погляд, молодий жайвір; вороний кінь, вічний образ; дерев’яний стіл, польовий птах; поганий настрій, розумний учень.

4. Коментоване письмо

v Запишіть словосполучення, уставляючи в закінчення прикметників букву и або і. Визначте відмінки.

Невелик..й став, у чист..й воді, весел.. хлопці, на чуж..й землі, живодайн.. краплини, широк..й долині, велик..м співом, могутн..й дуб, на величним святі, задумлив..м поглядом, щаслив..й долі, народн.. гуляння, пінист..й воді.

v Доберіть синоніми до прикметника веселий (життєрадісний, превеселий). Складіть з ними речення.

5. Творча робота

v Запишіть прикметники, додавши до них іменники. Виділіть закінчення. Визначте групу прикметників та іменників за м’якістю.

Кривош.., городн.., дорожн.., природн.., самобутн.., порожн.., потужн.., безробітн.., дочірн.., завтрашн.., домашн.., дорожн.., коричнев…

v Провідміняйте  по одному прикметнику твердої і м’якої групи.

VІІ. Закріплення вивченого матеріалу

Самостійна робота з картками

Картка №1

v Виписати з поданого тексту прикметники та розподілити їх у два стовпчики: тверда та м’яка групи

    Коли в українські степи приходила рання весна, по селах починали лаштуватися в далеку дорогу чумаки. Минали останні дні перед виходом валок із сіл, і ось уже випливали величезні вози у неблизьку подорож.

 Проводжали чумаків урочисто, усім селом. Співали пісень, виголошували напуття, а найшанованіший у громаді чоловік благословляв їх перед дальньою дорогою.

Картка №2

v Вставити замість крапок прикметники із довідки; визначити відмінки прикметників

Годі й уявити собі весну без того співака, його краси! І ночі ті наші….. утратили весь свій чар, коли б у …. сяйві місяця не мережили …. звуки ……. пісні.

І ось одного …  вечора в …. гаю над річками та ставками почувся його …….гімн. Спершу квилить він ……, ……… голосом, немов настроює свій інструмент. І сиплються……, ……… звуки, які сягають …..неба і линуть у далечінь.

Довідка. Весняний, блідий,  солов’їна,  дзвінкі, ясний, тихий, зелений, величний, короткі, урочистий, несміливий, ранній, ніжний, відривисті, синє.

Картка №3

v Вставити букви, визначити відмінки, виділити закінчення

Невелик…й став, у чист…й воді, весел…й щебет, на чуж…й землі, широк…й долині, ніжн…м співом, могутн…й дуб, задумлив…м поглядом, щаслив…ї долі, пінист…й воді, на величн…му святі, народн… гуляння. 

Картка №4

v Провідміняти прикметники самітний, самотній.

VІІІ. Підсумок уроку

Опитування-інтерв’ю «Мікрофон»

  Чи вділося вам засвоїти тему «Прикметники твердої і м’якої груп. Відмінювання прикметників»? Що найбільше вам сподобалося на уроці?

ІХ. Домашнє завдання

1. Виконати вправу 372

2. Провідміняти прикметник круглолиций у формах чоловічого роду однини і множини. Зробити висновок.

    Урок з української літератури у 5-му класі

Тема «Микита Кожум’яка» . Драматичний твір на тему народної казки

Мета: допомогти учням глибше усвідомити зміст п’єси-казки, особливості драматичного твору; охарактеризувати головних героїв твору; ознайомити з поняттям «гіпербола»; розвивати увагу, спостережливість, пам’ять, уміння логічно мислити, грамотно і виважено висловлювати власну думку; виховувати інтерес до історичного минулого рідного краю, його культури.

Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.

Перебіг уроку

І Організаційний момент

ІІ.  Актуалізація опорних знань учнів

1.     Гра «ТАК чи НІ»

2.     Князь із Княгинею сумували, бо повинні були віддавати Змію улюбленого сина? (Ні)

3.     Посланець Змія був «чорний та окатий, як та ніч»? (Так)

4.     Народ боявся Змія? (Так)

5. Князь зібрав воєвод, щоб повідомити їм про своє рішення добровільно віддати Змію дочку? (Ні)

6.     У три роки Микита міг побороти свого батька? (Так)

7.     Микита брутальний, злий, жорстокий? (НІ)

8.     У Микити було п’ять братів? (Ні)

9.     Микита одразу погодився боротися зі Змієм? (Ні)

10.  Замок Змія був похмурий, темний? (Ні)

11.    Чи важко Микиті було боротися зі Змієм? (Так)

12.    Микита врятував Князівну від Змія? (Так)

2.   Завдання учням

Складіть план твору або сюжетний ланцюжок п’єси

Орієнтовний план

1)   Дівчина розмовляє з Княгинею про порятунок Князівни.

2)   Посланець від Змія.

3)   Князь скликає Воєвод на нараду.

4)   Дід пропонує попросити допомоги у його сина.

5)   Розмова посланців із Кожум’якою.

6)   Бій Микити Кожум’яки зі Змієм.

7)   Перемога славного богатиря.

ІІІ.   Мотивація навчальної діяльності школярів

Вступне слово вчителя

Дуже часто в казках, легендах ми зустрічаємо героїв надзвичайної сили, сміливості, розуму й передбачливості. Чому народ, письменники вдаються до таких перебільшень? Напевно, щоб звеличити своїх улюбленців. Кожна історична постать у їх творах прагнула уславити Київську Русь, довести її могутність і велич. Коли ж ідеться про ворогів, то перемога сильних противників удвічі цінніша.

Отож, ми продовжуємо дивуватися і насолоджуватися від читання історичних творів О. Олеся, дізнаємося про такий художній засіб, як гіпербола, про своєрідність побудови драматичного твору.

ІV. Повідомлення теми й мети уроку

Оголошення епіграфа: Шматок землі, ти звешся Україною.

                                         Ти був до нас. Ти будеш після нас.

                                                                                  Л. Костенко

V. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1. Виразне читання окремих фрагментів драми-казки О. Олеся «Микита Кожум’яка»

2. Опрацювання твору «Микита Кожум'яка» у формі бесіди за питаннями

·         Як автор зображує ворогів?

·    Чи знайшов Володимир героя серед своїх вояк? Хто виголосився захистити батьківщину?

·         Що придумав хан? На що він очікував?

·         Як минав двобій? Знайдіть описання в тексті,

·  Хто переміг? Як ця непересічна подія назавжди увійшла в історію нашої країни?

3. Пояснення вчителя

Читаючи твір Олександра Олеся «Микита Кожум’яка», ви, звичайно, звернули увагу на своєрідність цієї казки. Такі твори призначені не лише для читання, а й для постановки в театрі. Називаються вони драматичними і мають свої особливості:

·   драматичним казкам, п’єсам, поемам властива особлива побудова: дії, картини, яви;

· складаються з висловлювань героїв, які називаються репліками;

· мова автора обмежується короткими зауваженнями про зовнішність, інтонацію, жести, рухи персонажів, які мають назву ремарки;

·        у постановках важливу роль відіграють:

- оформлення сцени – декорації;

      - звуковий, музичний супровід;

      - майстерна гра акторів.

Отже, драматичний твір – це твір, у якому життя подається переважно через розмови, вчинки та дії героїв і призначення для постановки на сцені.

4. Робота зі словничком літературознавчих термінів

Гіпербола — це перебільшення для посилення виразності й підкреслення сказаної думки. Наприклад: я говорив це тисячу разів, височенний як дуб.

VІ. Закріплення знань, умінь та навичок

 1. Практична робота

1. Знайдіть приклади гіперболи в п’єсі-казці О. Олеся.

(Сила Микити Кожум’яки, сила Змія, двобій між ними.)

2. Поділіть героїв драми-казки О. Олеся «Микита Кожум’яка» на головних і другорядних, позитивних і негативних, тих, хто вірить у перемогу над Змієм, і тих, хто не вірить. Результат роботи оформіть у вигляді таблиці.

Зразок

Головні герої	Другорядні герої
Микита Кожум’яка	Батько, Князь, Княгиня, Князівна,  Дівчина, 2-й Воєвода
Позитивні герої (носії добра)	Негативні герої (уособлюють зло)
Микита Кожум’яка, Батько, Князь, Княгиня, Князівна,  Дівчина, 2-й Воєвода	Змій, воєводи, котрі зневірилися, готові підкорятися Змієві
Ті, хто вірив у перемогу	Ті, хто не вірив у перемогу
Микита Кожум’яка, Батько, Князь, 2-й Воєвода	1-й Воєвода, Князівна та ін.

3. Вікторина для найуважніших
Впізнайте персонажа твору за описом або за цитатою
  1. Боязливий, хитрий, але вірить у свою перемогу. (Хан)

2. Про кого сказано: «У тебе серце золоте…» (Про дівчину) 

3. Військовий, дужий, непереможний. (Воїн-печеніг)

4. Хто сказав: «Хто не бореться, той раб»? (Князь)
  5. Кремезний, сором'язливий, має неабияку силу. (Микита Кожум'яка)

6. Чиї це слова: «Воєводи! Не годиться, Щоб віддав Дочку наш Князь»? (Дідові)
  7. Талановитий стратег та захисник батьківщини. (Князь Володимир)

8. Хто сказав: «Слово ще – й робити кину»? (Микита)

4. Робота в групах

Схарактеризуйте героїв п’єси-казки О. Олеся «Микита Кожум’яка»

І група — Микита Кожум’яка.

(Сильний, мужній, безкорисливий.)

ІІ група — Князь і Князівна.

(Люблячі батьки; Князь більш рішучий, упевнений, активно намагається протидіяти лиху; Княгиня більш печальна, розгублена, зневірена.)

ІІІ група — Дівчина.

(Мужня, самовіддана, здатна навіть до самопожертви заради порятунку Князівни.)

IV група — Воєводи.

(Одні за те, щоб скоритися, зневірені; інші пропонують боротися, шукати вихід.)

VІІ. Підведення підсумків уроку

Рубрика «Висловіть власну думку»

·        Доведіть, що сила Кожум’яки була спрямована на захист інтересів всієї держави, а не власних.

·  Що, на вашу думку, хотів довести О. Олесь, надаючи велику силу і мужність Кожум’яці – представнику із народу?

VІІІ. Домашнє завдання

1.    Виразно читати за ролями, переказувати, виділяти головні епізоди, коментувати їх.

2.     Скласти сенкан до імені героя Кирило Кожум’яка.

Урок з української мови у 6-му класі

Тема: Форми прикметників

Мета: дати відомості про повні та короткі форми прикметників, особливості їхнього вживання, формувати вміння їх розрізняти та правильно й доречно використовувати в мовленні; розвивати навички самостійної роботи, образне мислення; удосконалювати культуру усного та писемного мовлення; виховувати захоплення влучністю й мудрістю фольклору, красою художнього слова.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Перебіг  уроку

І. Організаційний момент

Вчитель:         

Дзвоник щойно пролунав,

Нас до класу він зібрав-

Труд наш знову починає,

Тож успіхів побажаєм!

Атмосфера розуміння

Хай сусідить із умінням.

Ну ж сусідам усміхнімось

І до справ своїх берімось!

ІІ. Актуалізація опорних знань шестикласників

1.                Дати відповіді на запитання:

–  На які групи за значенням поділяються прикметники в українській мові?

–  Які ступені порівняння прикметників ви знаєте?

–   Які прикметники відмінюються за окремим типом?

2.     Творча вправа «Знайди ключ»

v Запишіть прикметники у дві колонки: якісні, відносні.

Сліпий, грушевий, донецька, добра, джерельна, молодий, морські, жовтий, полтавський, білий, залізні.

Ключ: четверта буква кожного слова (Проти шерсті – це фразеологізм)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Лінгвістичне дослідження

v Прочитайте вже знайомий вам текст русальної пісні. Скажіть, які форми слів вам видалися незвичайними? Чому?

Ой біжить малая дівчина,

А за нею да русалочка:

– Послухай мене, красная панно,

Загадаю лиш три загадочки.

Як угадаєш – до батька пущу,

Не угадаєш – з собою візьму.

– Ой що росте та без кореня,

Ой, що біжить і без повода,

Ой  що цвіте та без квіточок?

Панночка загадок не вгадала

Русалка панночку залоскотала.

 ІV. Повідомлення теми, мети і завдань уроку

Оголошення епіграфа    "Людина страшиться тільки                                                                                 того, чого не знає,

                                                     Знаннями перемагається                                                                               всякий    страх..."                                                                                     В. Белінський

                                                                                 

V. Сприйняття й усвідомлення учнями нового матеріалу

1. Опрацювання теоретичного матеріалу у підручнику (с. 138-139)

2. Коментар учителя

У сучасній українській мові прикметники мають повну (відмінювану) і коротку (невідмінювану) форми. Повні форми мають закінчення у всіх відмінках і вживаються в усіх стилях і жанрах мови: Молодий я, молодий, повний сили та одваги (П. Тичина). Повні прикметники у формах жіночого і середнього роду називного і знахідного відмінків однини та множини існують у двох морфологічних варіантах: стягненому й нестягненому: Личко біле рум’янеє, серце ж моє коханеє (Нар. творчість).

Часто нестягнені форми прикметників у поетичних творах використовуються для надання мові піднесеного характеру: Усе таке чарівне, таємниче, повне соку, життя і снаги (М. Стельмах).

Короткі форми прикметників вживають лише у формі називного (знахідного) відмінка однини чоловічого роду і становлять чисту основу. Вони не змінюються ні за родами, ні за числами, ні за відмінками: зелен, годен, славен, красен, певен, ладен: Пливе човен води повен (Т. Шевченко).

Значення непрямих відмінків передаються повними прикметниками. Короткі прикметники вживаються в розмовному мовленні, у фольклорі та в поезії, де вони використовуються для стилізації під народнопоетичну мову: Та й у тої брівоньки чорні, як шнурочок, та й у тої видочок повен, як гурочок (Нар. творчість).

3.     Практична робота

v Прочитайте вірш, виберіть одну з наведених у дужках форму. Поясніть свій вибір. Що вам допомогло у цьому? У яких стилях уживаються нестягнені форми прикметників?

Гнала їх (давня, давняя) (людська, людськая) мрія,

Мрія поміряти силу (людську, людськую),

Силу одважного духа стихії.

VІ. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи

1.     Вибірковий диктант

v Прочитайте текст. Випишіть повні прикметники, що стоять в нестягненій формі, разом з іменниками, з якими вони пов’язані. Усно переказажіть поданий текст. Обґрунтуйте доречність у тексті нестягненої форми повних прикметників.

Купалися двоє братів. Хвиля морська закохалася в меншого брата й тягне в чудове підводнеє царство. Хлопець гукає на старшого брата, щоб швидше ішов рятувати. “Нехай тебе Бог порятує!” – так старший сказав, а сам не посмів і зирнути, як брат потопає. Розсердилась хвиля, догнала, знесла його в море, втопила.

Меншого брата сховала морськая цариця, і сльози його повернулися в чистії перли. Старшого раки ущент рознесли,  лиш серця ніхто не схотів. Таке було гидке оте полохливеє серце! А море гидує тим серцем, на берег його викидає, а там воно гине без сліду.

2.     Робота біля дошки й у зошитах

v Запишіть  речення. Вкажіть повні форми прикметників, з-поміж них – стягнену і нестягнені. Поясніть, яка з цих форм є обмеженою у вживанні. Визначте рід, число та відмінок кожного з прикметників.

1.Небо глибокеє, сонце ласкавеє, пурпур і злото на листі в гаю, пізніх троянд процвітання яскравеє осінь віщує… (Л. Українка.) 2. Спала природа під ковдрою білою, снилось їй море наскрізь прозоре, дно його ясне й зелене... (О. Олесь.) 3. Нічко лукавая, нічко цікавая, нащо людей чарувать? (О. Романова.)  4. Як увійшов королевич у нову світлицю, то запитав свою милу на її лавиці: “Очі мої каренькії, чом не глянете? Уста мої сахарнії, чом не мовите? Ручки мої паперовії, чом не робите? Ніжки мої біленькії, чом не ходите?” (Нар. творчість)

3. Пошукова робота за варіантами

v Прочитайте  поезії. Знайдіть прикметники, визначте їх форми (повна чи коротка).

 Варіант 1

В’ється дорога далекая
В хату крізь синю парчу.
Мамо, до вас я лелекою
В горі і щасті лечу.
Хата моя, біла хата,
В білім ти світі одна.
Пахне любисток і м’ята,
Мальви цвітуть край вікна.
(Л. Луценко)

 Варіант 2

Хотіла б я піснею стати
У сюю хвилину ясну,
Щоб вільно по світі літати,
Щоб вітер розносив луну.
Щоб геть аж під яснії зорі
Полинути співом дзвінким,
Упасти на хвилі просторі,
Буяти над морем хибким.
Лунали б тоді мої мрії
І щастя моє таємне
Ясніше, ніж зорі яснії,
Гучніше, ніж море гучне.
(Леся Українка)

4. Творче конструювання

v Від поданих прикметників утворіть нестягнену повну та коротку форми.

Святий, таємнича, повний, давній, чарівна, молодий.

VІІ. Закріплення вивченого матеріалу

Творча робота у парах

v Спробуйте скласти вірш, заримувавши:

а) короткі прикметники: дрібен, ладен, славен, повен, зелен.

б) повна нестягнена форма прикметників: вечірняя, вірная, милая, молодая, святая.

VІІІ. Підбиття підсумків

Опитування  - інтерв’ю «Мікрофон».

На цьому уроці я для себе: зрозумів, зацікавився, відкрив.

ІХ. Домашнє завдання

1.     Із творів усної народної творчості виписати 5 речень з короткою формою прикметників та 5 з нестягненою повною формою.

2.     Виконати вправу 361, с. 139